Світ поступово починає забувати, хто є справжнім агресором у цій війні.

Три роки повномасштабного вторгнення називали “війною Путіна”, “російсько-українською війною”, але тепер дедалі частіше її починають називати “українською кризою” або просто “українською війною”. США навіть уникають фрази “російська агресія” в офіційних заявах G7.

Злочини росіян – знищені міста, тортури, масові вбивства – відсуваються на задній план. З кожним днем міжнародна спільнота все більше прагне “знайти компроміс” із Росією, ніби Буча, Ізюм та Маріуполь ніколи не траплялися.

“Чи можна звикнути до війни?”
Іноземні журналісти часто запитують, чи звикли українці до війни. Але як звикнути, коли щовечора російські дрони атакують енергетичну інфраструктуру? Коли удар по ТЕС у Миколаєві залишає 100 тисяч людей без тепла? Коли після обстрілів Одеси 250 тисяч жителів залишаються без світла, а дитячі лікарні та школи стають руїнами?

Щодня російська армія окуповує нові населені пункти. Цього тижня “сірою зоною” стала Білогорівка на Луганщині.

Зрівняти нападника та захисника
Автор статті, Олександр Михед, розповідає про запрошення від міжнародного ЗМІ взяти участь у проєкті для навчання англійської дітей у всьому світі. Він записав відео про свій досвід служби в українських Збройних силах, але коли проєкт стартував, з’ясувалося, що в ньому також були представлені четверо росіян – журналіст, лікар, учитель та “дезертир”.

“Урок” закінчувався слайдом: угорі – російський прапор, внизу – український. Запитання для обговорення: “Які подібності та відмінності ви помітили у досвіді людей з Росії та України?”

Це була спроба зрівняти нападника та захисника, жертву та ката.

Голлівуд та російська пропаганда
Світ все більше хоче “повірити” у Росію. Європейські телеканали знімають фільми, що гуманізують російських окупантів, Голлівуд нагороджує фільми з російськими акторами, які підтримували анексію Криму.

Чому це важливо знати
Відновлення діалогу з Росією на міжнародній арені загрожує перетворенням правди на щось відносне. Якщо світ продовжить заплющувати очі на злочини росіян, то жодної справедливості не буде. Українці пам’ятають, за що вони воюють – за правду, яка має значення.