Вибори мають вирішальне значення для подальшого курсу країни: залишиться Польща на проєвропейському шляху чи відвернеться від нього.

На підтримку Тшасковського виступає правляча центристська коаліція «Громадянська платформа», тоді як Навроцького підтримує права опозиційна партія «Право і справедливість». За даними останніх опитувань, обидва кандидати йдуть практично нарівні: 46,3% голосів за кожного. Це створює напружену інтригу напередодні голосування.

Протягом останнього тижня кампанії обидва кандидати намагалися залучити голоси з усього політичного спектра. «Обіцяю бути президентом, який об’єднує, який готовий до діалогу з усіма», — заявив Тшасковський під час мітингу у Варшаві. У той же час Навроцький провів альтернативний мітинг, де також зібралися десятки тисяч прихильників.

Результат виборів матиме важливе значення не лише для Польщі, а й для Європи в цілому, адже перемога Навроцького може поставити під сумнів підтримку України. 42-річний історик виступає проти вступу України до НАТО та критикує надання пільг українським біженцям. Тшасковський, натомість, підтримує євроатлантичну інтеграцію України та виступає за продовження підтримки Києва.

У першому турі виборів 18 травня Тшасковський здобув незначну перевагу з 31% голосів проти 30% у Навроцького. Водночас крайні праві кандидати отримали сумарно 21,15% голосів, що дає Навроцькому потенціал для залучення нових виборців. Він швидко погодився на ультимативні умови лідера крайніх правих Славоміра Менцена, який після третього місця у першому турі висунув вісім вимог для підтримки Навроцького. Серед них — обіцянка накласти вето на будь-яке законодавство, яке передбачає підвищення податків, обмеження свободи слова або ратифікацію потенційного членства України в НАТО.

Кампанію Навроцького сколихнув скандал, пов’язаний з публікацією Onet, де йшлося про його нібито причетність до організації послуг секспрацівниць у Сопоті 20 років тому. Навроцький відкинув звинувачення, назвавши їх «суцільною брехнею» та пообіцяв подати до суду на Onet.

Тшасковський також намагався здобути голоси правого електорату, зустрівшись з Менценом та обговоривши деякі з його вимог, однак відмовився підписувати угоду. Після цього обох сфотографували за спільним пивом у пабі Менцена.

Роль президента Польщі є переважно церемоніальною, однак із правом вето, що дозволяє блокувати законопроєкти парламенту. Це особливо важливо для прем’єра Дональда Туска, колишнього голови Європейської ради, який повернувся до влади у 2023 році. Він прагне реалізувати судову реформу, змінити законодавство про аборти та легалізувати цивільні союзи, однак без підтримки президента ці реформи можуть залишитися заблокованими. Діючий президент Анджей Дуда, який не має права балотуватися на третій термін, уже заявив про готовність ветувати подібні закони.

Тшасковський пообіцяв, що у разі перемоги підтримає легалізацію абортів до 12-го тижня вагітності, а також цивільні союзи для одностатевих пар. Втім, ці обіцянки не переконали молодих виборців, які масово підтримали Менцена — за нього віддали понад 36% голосів у віковій групі 18–29 років. Інший кандидат від лівих Адріан Зандберг отримав майже 20% голосів серед молоді.

Обидва кандидати-новачки та їхня активна кампанія в соціальних мережах свідчать про зростаюче прагнення молоді відійти від традиційного дуополізму, що панує у польській політиці протягом останніх 20 років. «Молодь прагне нових облич і партій», — зазначила аналітикиня Евеліна Новаковська з університету SWPS.

Чому це важливо знати

Вибори президента Польщі можуть суттєво вплинути на зовнішньополітичний курс країни та її роль у підтримці України в умовах війни з Росією. Перемога проєвропейського Тшасковського зміцнить підтримку Києва та забезпечить стабільність у відносинах із ЄС. А прихід до влади націоналіста Навроцького, навпаки, може посилити антиевропейські настрої, підірвати трансатлантичну єдність і поставити під загрозу безпеку України. Це має значення для кожного українця, адже позиція Польщі критично важлива для обороноздатності України та міжнародної підтримки боротьби українців у нинішній війні з Росією.