Наука в оточенні ідеології та страху

Адміністрація Трампа звільнила тисячі науковців із державних установ та університетів. За повідомленнями, дослідження з «небезпечними» ключовими словами, як-от “якість води” або “жінки”, відхиляються через автоматизовані алгоритми або через чиновників, які бояться порушити нову ідеологічну лінію.

“Найбільшим чинником є невизначеність,” — каже Ґернот Вагнер, кліматичний економіст з Columbia Business School. — “Коли вся твоя лабораторія тримається на бюджеті одного агентства, яке потрапило в приціл, ризик просто гігантський.”

75% американських науковців, опитаних у дослідженні Nature, зізналися, що розглядають можливість еміграції.

Європа відкриває двері… але не зрадістю

• Університет Врії (VUB, Бельгія) створив контактний центр для американських науковців і відкрив 12 постдокторських позицій.
• Університет Екс-Марселя (AMU, Франція) запустив програму Safe Place for Science на €15 млн для підтримки щонайменше 15 науковців із США. До 31 березня вже надійшло понад 300 заявок, і нові надходять щодня.
• Єврокомісія також пропонує нові візи для талановитих учених і розглядає ідеї щодо об’єднання фінансів урядів та університетів.

Ерік Бертон, президент AMU: “Це надзвичайна ситуація. Ми фінансуємо програму з власних коштів, бо чекаємо на рішення з Брюсселя. Але чекати вже немає часу.”

Витік не лише молодих: ідуть професори

Що особливо тривожно: про еміграцію почали говорити старші науковці, які зазвичай менш мобільні. Досі міжнародна мобільність була властива здебільшого аспірантам і постдокам. Але нині — навіть професори намагаються втекти.

Метте Морсінґ, директорка Школи підприємництва в Оксфорді, зазначає:
“Багато хто з тих, хто раніше мріяв про Стенфорд чи MIT, тепер обирає Лондон або Париж.”

Дірки в майбутньому: хто вчитиме нових Ейнштейнів

Покоління вчених, які залишать США, утворить прогалину на роки вперед. Без старших викладачів не буде кому виховати нових аспірантів, які потім не зможуть вивчати студентів. Таке «порушення ланцюга спадкоємності» може зруйнувати наукову екосистему, вибудувану десятиліттями.

Кевін Тренберт, експерт з клімату, повернувся в Нову Зеландію ще у 2020:
“Молоді вчені просто не йдуть у галузь. Покоління лідерів наукового фронту — зникає.”

Це втрата для всього світу, не лише для США

Європейські університети не сприймають ситуацію як шанс “перехопити мізки” — вони наголошують: це спроба захистити саму науку. Якщо свобода досліджень зникає в Америці — втрачає увесь світ. Бо екологічні кризи, біорізноманіття, нові хвороби — не мають кордонів.

“Мої аспіранти кращі за мене, — зізнається професор Даніел Сандвайс з Університету Мену. — І саме в них — наша надія.”
Але нині, наголошує Bloomberg, покоління, яке могло б стати новими Едісонами, Фейнманами чи Дуднами — тероризоване, ізольоване й змушене або мовчати, або тікати.

Чому це важливо знати

Наукова екосистема США — головне джерело світових інновацій, проривних технологій і глобального впливу. Її руйнування — не внутрішня справа Америки, а удар по всьому світу, який може залишитися без нових ліків, без проривів у кліматології, без візії майбутнього. Європа може частково компенсувати втрати, але жоден університет не замінить системи, збудованої на мільярдах доларів і століттях довіри до свободи думки.