Основний тест його політики щодо України полягав у здатності досягти миру, однак, зіткнувшись із труднощами, Трамп, схоже, обирає шлях відмови від участі. Проте, як зазначає автор колонки Хел Брендз, Україна не зникне з його порядку денного.

Нещодавні переговори Зеленського та кількох європейських лідерів щодо припинення вогню провалилися, оскільки Путін закликав до прямих мирних переговорів, але сам відмовився брати в них участь. Після цього Трамп у телефонній розмові з Путіним фактично погодився на беззмістовну домовленість про пошук компромісу, при цьому РФ зберегла свої жорсткі позиції.

Трамп спочатку вважав, що головною проблемою є жорсткість української позиції. Однак реальність у тому, що саме небажання Путіна допустити існування України як незалежної держави блокує будь-який мир. На даному етапі компроміс неможливий: війна триватиме, поки Україна не капітулює чи поки Путін не визнає ціну перемоги надто високою.

Путін реалізує стратегію “Grind and tap”: поступово виснажує українські сили, водночас тримаючи Трампа у грі переговорами, які ніколи не завершаться успіхом. Це дозволяє Путіну затягувати припинення військової допомоги США, уникаючи при цьому відкритого конфлікту з Вашингтоном.

Заходи, які могли б змінити ситуацію, включають продовження постачання зброї Україні, запровадження санкцій проти російської нафти, надання Україні заморожених російських активів та серйозні гарантії безпеки від США й Європи. Проте реалізація такої стратегії ускладнюється амбівалентним ставленням Трампа до НАТО та антипатією до України.

Трамп не може змінити курс і взяти на себе відповідальність за цю війну, адже весь час називав її війною Байдена та твердив, що Вашингтон витрачає гроші даремно. Він має історію уникнення складних питань: від ядерної програми Північної Кореї до української війни. Але цього разу втеча не вирішить проблем. Якщо США залишать Україну напризволяще, найкращий сценарій – тривала війна із санкціями та періодичними вибухами на російських НПЗ, що не привабить американський бізнес. Найгірший – розгром України або мир, нав’язаний під дулом автомата.

Американці вже продемонстрували небажання миритися з поєднанням людських трагедій і стратегічного приниження, як це було в Афганістані. Історія може повторитися – цього разу в Україні.

Чому це важливо знати

Українська війна стала випробуванням для Дональда Трампа, який намагається дистанціюватися від неї, називаючи її війною Байдена. Проте реальність свідчить про інше: ця війна невіддільна від політики США, і її наслідки торкнуться як Америки, так і Європи. Відсутність рішучості Трампа може призвести до ескалації, зміни глобального балансу сил і гуманітарної катастрофи.