Президент США Дональд Трамп публічно виступив на захист французької політикині Марін Ле Пен, назвавши її засудження та п’ятирічну заборону на участь у виборах «полюванням на відьом» та прикладом «ліворадикального lawfare» в Європі. У своєму дописі на Truth Social він порівняв її справу з переслідуванням, яке сам зазнавав у США.

«Це той самий сценарій, який використали проти мене: група божевільних та невдах… Це все дуже погано для Франції та великого французького народу», — написав Трамп.

Справжнє політичне рішення чи бухгалтерська помилка?

У понеділок 56-річна Ле Пен була визнана винною у створенні фіктивних робочих місць у Європарламенті. За рішенням суду:

• Її засуджено до 4 років ув’язнення (2 з яких умовно, решта — під домашнім арештом із електронним браслетом).
• Вона втратила право балотуватись у президенти на 5 років — до 2030-го.
• Має сплатити штраф у $100 тис.
• Її партія, Національне об’єднання (RN), зобов’язана виплатити $2 млн, з яких половину — вже зараз, іншу — в разі повторного порушення.

Суд виніс обвинувальні вироки 24 фігурантам справи, більшість із яких — помічники або функціонери партії RN. Лише одну особу було повністю виправдано.

Ле Пен наполягає, що її не можна позбавляти політичних прав до завершення процесу апеляції, і вважає дії суду «спробою цілеспрямовано виключити її з президентської гонки 2027 року».

«Це фатальний день для нашої демократії», — заявила вона в інтерв’ю TF1.
«Я борюсь уже 30 років, і буду продовжувати, навіть якщо шлях до Єлисейського палацу звузився».

Незважаючи на заборону, Ле Пен зберігає свій мандат депутата парламенту Франції.

Порівняння з США: Трамп, закон і вибори

Дональд Трамп, який повернувся до президентства в січні 2025 року, вбачає у справі Ле Пен аналогію зі своїми судовими переслідуваннями:

• У 2024 році суд Нью-Йорка визнав Трампа винним у фальсифікації бізнес-документів у справі про виплату грошей порноакторці Стормі Деніелс. Втім, після його перемоги на виборах вирок відтерміновано на невизначений термін.
• Федеральні звинувачення у справі про секретні документи було знято судом до виборів.
• Справу про спробу перевороту у 2020 році було закрито після інавгурації — згідно з політикою Мін’юсту не переслідувати чинного президента.
• Розгляд справи у Джорджії наразі заморожено, доки суд вирішує, чи може прокурор штату судити главу держави.

«Її заборонили балотуватись на 5 років — хоча вона лідерка перегонів. Це дуже схоже на США», — сказав Трамп журналістам в Білому домі.

Підтримка від адміністрації США й Ілона Маска

Позицію Трампа підтримали й інші:

• Елон Маск, його радник і союзник, заявив: «Радикальна ліва кандидатка не може виграти демократично, влада буде зловживати правовою системою, щоб посадити опонентів до в’язниці. Це їхній стандартний сценарій у всьому світі».
• Речниця Держдепартаменту США Теммі Брюс повідомила, що уряд знає про справу Ле Пен, але відмовилась від офіційного коментаря: «Виключення людей із політичного процесу викликає занепокоєння — особливо на тлі корумпованого lawfare проти президента Трампа тут, у США».

Європейський контекст і наслідки

Вирок Ле Пен уже спричинив широкий резонанс у Франції та за її межами, зокрема через наступне:

• Втрата політичної перспективи для головної опозиціонерки у 2027 році.
• Ризик подальшої радикалізації правого електорату.
• Втручання з боку США, яке може вплинути на французько-американські відносини.

Цей скандал знову порушує питання про межу між правосуддям і політикою, особливо в умовах, коли обидві сторони звинувачують одна одну в маніпуляціях через суди.

Чому це важливо знати

Виступ Дональда Трампа на захист Марін Ле Пен сигналізує про нову вісь популістської солідарності між США і Європою. Його пряме втручання у внутрішню політику Франції може мати далекоглядні наслідки — як для французького правосуддя, так і для трансатлантичних відносин.

Одночасно це тривожний прецедент: провідна кандидатка на пост президента усунена від виборів рішенням суду ще до завершення апеляційного процесу. У поєднанні з міжнародною підтримкою та протестними настроями у Франції це створює високий ризик політичної турбулентності напередодні виборів 2027 року.

Цей кейс також відкриває ширшу дискусію про використання судової влади для боротьби з політичними опонентами, що дедалі частіше спостерігається в різних демократичних державах.