Президент США Дональд Трамп знову пообіцяв надати Україні додаткову військову допомогу, але в Києві до цієї заяви ставляться з обережним оптимізмом — повідомляє The New York Times.

Українські політики та експерти вдячні за підтримку, проте не мають ілюзій щодо стабільності американської допомоги, зважаючи на численні коливання в політиці Білого дому.

Черговий поворот у політиці Трампа

Лише минулого тижня адміністрація Трампа призупинила передачу вже затверджених озброєнь, пояснюючи це необхідністю перевірки американських запасів. Однак після нової хвилі російських ударів по українських містах президент США змінив риторику.

«Ми збираємося надіслати більше зброї», — заявив Трамп журналістам. — «Ми мусимо це зробити. Вони повинні мати можливість захищатися».

Президент також зазначив, що незадоволений діями Володимира Путіна, який, за його словами, зволікає з переговорами про припинення вогню, що розпочалися в лютому.

Реакція українських політиків

Ірина Геращенко, депутатка від опозиційної «Європейської солідарності», назвала заяву Трампа «сигналом політичних змін». На її думку, посилення російських атак і тиск європейських союзників — насамперед Німеччини та Франції — змушують Білий дім переглянути свою позицію.

Колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк стримано подякував: «Дякую, пане президенте!»

Водночас експерти залишаються скептичними щодо довгострокової перспективи американської допомоги.

«Це не та ідеальна стратегія, яку ми хотіли б бачити», — зазначає Максим Скрипченко, президент аналітичного центру Transatlantic Dialogue Center у Києві. — «Але ми повинні адаптуватися до неї та знайти місце для України в цій стратегії».

Історія коливань

Різка зміна позиції Трампа сталася після особливо важкого тижня для України: Росія здійснила найбільше повітряне бомбардування з початку війни, а США призупинили постачання зброї.

Це вже друга подібна пауза цього року. Попередня відбулася в березні після того, як Трамп публічно дорікнув президенту України Володимиру Зеленському під час зустрічі в Овальному кабінеті.

Адміністрація Трампа подавала суперечливі сигнали щодо підтримки України:

• Голосувала разом з Росією в ООН
• Запровадила тарифи на українські товари, але не на російські
• Зволікала з новими санкціями проти РФ
• Відновила дипломатичні відносини з Москвою попри застій у переговорах

При цьому Трамп неодноразово висловлював невдоволення Путіним і навіть називав його «божевільним» за бомбардування Києва.

Надія для фронту

Остання заява Трампа дає надію на отримання Україною достатньої кількості ракет Patriot для протидії балістичним атакам і боєприпасів для утримання лінії фронту.

У довгостроковій перспективі Зеленський не просить відновлення безкоштовних поставок зброї. Натомість він прагне отримати дозвіл на пряму закупівлю американського озброєння за кошти європейських партнерів.

4 липня Американська торговельна палата в Києві звернулася до Трампа із закликом:

«Захистіть американський бізнес в Україні, терміново надавши оборонне обладнання для припинення цих атак».

За даними палати, понад половина з її 600 членів зазнали збитків — пошкоджено офіси, фабрики та інші активи через російське вторгнення.

Тиск з Конгресу

Сенатор Ліндсі Грем у понеділок заявив, що очікує просування в Сенаті законопроєкту про санкції. Документ передбачає «нищівні» вторинні санкції проти країн, які торгують з Росією.

«Час припинити це кровопролиття», — написав Грем у соцмережах.

Позиція українського парламенту

Депутати Верховної Ради вже кілька тижнів наголошують, що переговори про припинення вогню, ініційовані адміністрацією Трампа, зайшли в глухий кут і потребують посилення тиску на Москву.

Галина Янченко, незалежна депутатка, яка входить до фракції партії Зеленського, зазначила, що Україні вдалося продемонструвати адміністрації Трампа: саме Москва, а не Київ, блокує переговорний процес.

«Він [Трамп] тепер розуміє, що не може очікувати від Путіна серйозних переговорів», — підсумував Олександр Мережко, голова комітету з питань зовнішньої політики. — «Швидкого припинення вогню не буде».

Чому це важливо знати

Попри публічні обіцянки Трампа, довіра до стабільності американської підтримки в Україні залишається крихкою. Риторика президента США коливається від критики Путіна до одночасного блокування санкцій і затримок із постачанням зброї.

Для України це означає необхідність адаптуватися до непередбачуваної американської політики та шукати альтернативні формати співпраці — зокрема через прямі закупівлі озброєння за підтримки європейських партнерів.

Важливим сигналом є просування в Сенаті США законопроєкту про посилення санкційного тиску. Якщо ініціативу Ліндсі Грема буде ухвалено, це створить новий механізм впливу на треті країни, які допомагають Росії обходити обмеження.

На тлі загострення ситуації на фронті будь-яка пауза чи вагання в постачанні зброї можуть коштувати Україні втрачених територій і людських життів. Київ має підтримувати високий дипломатичний тиск, одночасно розвиваючи власну незалежну оборонну стратегію.