Від початку свого другого президентського терміну Дональд Трамп ухилявся від посилення санкцій проти Росії, намагаючись використати особисті відносини з Володимиром Путіним для досягнення мирної угоди. Але станом на 10 липня 2025 року ситуація почала змінюватися.

Європейський тиск починає діяти

Як повідомляє The New York Times, останні тижні були позначені інтенсивними переговорами між Трампом і лідерами країн ЄС, зокрема канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Європейські лідери закликали президента США не застосовувати військову силу, а скористатися економічними важелями тиску — запровадити жорсткі санкції проти російського енергетичного сектора.

За словами європейських чиновників, Мерц хвалив Трампа за американські бомбардування, що завдали серйозного удару по ядерній програмі Ірану, і запропонував:

«Ви можете зробити щось подібне в Україні — не бомбами, а новим пакетом покарань, спрямованих на підрив економіки Росії».

Суть санкційного законопроєкту

Згідно з джерелами видання, Трамп заявив, що «дуже серйозно» розглядає підтримку двопартійного законопроєкту в Сенаті, який передбачає суворі санкції проти країн, що купують російську нафту — зокрема Китаю, Індії, Бразилії та навіть деяких країн ЄС.

Законопроєкт, підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом (республіканець, Південна Кароліна) та Річардом Блументалем (демократ, Коннектикут), уже має підтримку 83 сенаторів. Документ спрямований на максимальне обмеження доходів Росії від експорту нафти — ключового джерела фінансування війни проти України.

«Економічні наслідки законопроєкту будуть різкими та масштабними», — заявив Бен Гарріс, віцепрезидент і директор програми економічних досліджень Інституту Брукінгса.

Гарріс попереджає про три можливі результати:

• Відведення російських військ
• Обвал світових енергетичних ринків
• Світова рецесія через колапс глобальної торгівлі

«Інших варіантів немає. Тому цей законопроєкт слід вважати і сміливим, і ризикованим», — додає експерт.

Чому Трамп змінює позицію

За словами джерел у Вашингтоні, Трамп розчарований діями Путіна після кількох напружених телефонних розмов останніми тижнями. Після однієї з таких розмов президент США публічно висловив готовність підтримати санкції, визнавши, що більше не покладає надій на свої відносини з Путіним як засіб досягнення перемир’я.

«У мене в голові є дедлайн»,

— заявив Трамп журналістам, натякаючи на те, коли він може підтримати нові санкції, і додав, що законодавці в підсумку підуть за його рішенням.

Автори законопроєкту Грем і Блументаль внесли зміни, щоб зробити документ прийнятнішим для Трампа — зокрема, тепер президент матиме широкі повноваження у визначенні того, як і коли застосовувати фінансові покарання проти Росії.

Європейська підтримка

Німецький канцлер Фрідріх Мерц, який відвідав Трампа у Вашингтоні, назвав президента США «ключовою особою у світі» для завершення війни в Україні.

Після зустрічі НАТО в Нідерландах наприкінці минулого місяця Мерц розповів, що знову закликав Трампа скористатися імпульсом від американських військових ударів по Ірану —

«не військовим шляхом, а з точки зору торговельної політики».

Визнаючи, що Трамп поки не переконаний, Мерц зазначив:

«Процес формування думки триває, але, на мою думку, він ще не завершений».

Що кажуть у Москві

Російські чиновники не виглядають стурбованими перспективою підтримки Трампом нового раунду санкцій. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков звинуватив авторів законопроєкту в спробах «підірвати основи для нормальної взаємодії між США та Росією», додавши, що такі кроки «будуть шкідливими для самих США».

«Враховуючи, що проти Росії вже запроваджено 30 000 обмежувальних заходів, це не змінить картину радикально», — заявив Рябков.

Водночас експерт Янніс Клюге з Німецького інституту міжнародних справ і безпеки вважає більшість покарань «нереалістичними» і такими, що «ніколи не будуть реалізовані». За його словами,

«головне досягнення законопроєкту — це підтримання розмови про нові санкції проти Росії, що само по собі є важливою метою».

Чому це важливо знати

Рішення Трампа щодо санкцій може стати переломним моментом для економічного тиску на Росію. Україна отримає шанс на посилення міжнародної підтримки без прямої військової інтервенції США, що критично важливо в умовах затяжної війни та вичерпання ресурсів. Європейські партнери, передусім Німеччина, наполягають на глобальній ізоляції російського нафтового сектора, що повністю відповідає інтересам Києва. Зміна риторики Трампа також свідчить про послаблення його довіри до Путіна, що відкриває нове вікно можливостей для української дипломатії.