Пряма заява Трампа: «Купівля іранської нафти — табу»

Заяву опубліковано на його платформі Truth Social:

«Усі купівлі іранської нафти або нафтохімічної продукції мають бути припинені НЕГАЙНО! Будь-яка особа чи країна, яка купує іранську нафту або нафтохімію, буде негайно піддана вторинним санкціям. Їм буде заборонено будь-яку форму співпраці зі Сполученими Штатами Америки. Дякую за увагу до цього питання».

Рішення ухвалено в контексті намагань Вашингтону примусити Тегеран до укладення нової ядерної угоди. Трамп заявив, що мета нових санкцій — «довести Іран до ситуації, в якій він буде готовий укласти угоду».

Китай під прицілом

Основний удар цього кроку спрямовано на Китай — найбільшого покупця іранської нафти. Згідно з даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2023 році Китай придбав до 90% іранського експорту сирої нафти та конденсату.

Це рішення накладається на вже напружені відносини між Вашингтоном і Пекіном через торговельну війну, питання експорту технологій і фактор Тайваню.

Ядерні переговори відкладено

На цьому тлі міністр закордонних справ Омана Бадр аль-Бусаїді (Badr al-Busaidi) повідомив про перенесення запланованої на 4 травня зустрічі в Римі між спецпредставником США Стівом Віткоффом (Steve Witkoff) та міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі (Abbas Araghchi). Причина — «логістичні обставини». Оман відіграє роль нейтрального посередника у переговорах.

Попередні три раунди вже відбулися в умовах обмеженого прогресу. Усі сторони сигналізують готовність до компромісів, але з обопільною недовірою.

Військові загрози та економічна криза в Ірані

Трамп не виключив військових дій, якщо дипломатичний шлях вичерпає себе. Іран уже перебуває в глибокій економічній кризі — значною мірою внаслідок попередніх санкцій США. Нові санкції можуть остаточно перекрити валютні надходження, адже нафта залишається головним джерелом доходу для режиму в Тегерані.

Контекст: JCPOA та політика адміністрації Трампа

Угода про ядерну програму (JCPOA), підписана в 2015 році Іраном і так званою «шісткою» (США, Китай, Росія, Велика Британія, Франція, Німеччина), передбачала обмеження ядерної діяльності Ірану в обмін на зняття санкцій. Але в 2018 році Трамп вийшов з угоди в односторонньому порядку, звинувативши Тегеран у недобросовісній грі. У відповідь Іран поступово перестав дотримуватись умов договору.

Чому це важливо знати

Заява Дональда Трампа — не лише спроба натиснути на Іран, але й геополітичний сигнал Китаю, який продовжує економічну співпрацю з Тегераном. Така політика загострює конфлікт навколо ядерної програми та створює нові виклики для глобального енергетичного ринку.

Для Європи — це додатковий ризик зростання цін на енергоносії. Для України — сигнал про те, що адміністрація Трампа все активніше використовує санкції як інструмент глобального впливу, незалежно від міжнародного консенсусу.

Джерело: Welt.de, REUTERS, Truth Social