Санкції проти Росії стали центральною темою для політиків і аналітиків, які наголошують на необхідності значного посилення тиску на Москву.

Попри три з половиною роки масштабної війни, Росія зберегла економічну стабільність, яку західні аналітики неодноразово недооцінювали. Як зазначають автори статті Foreign Policy Ніколас Фентон із Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) та Марія Снєгова (CSIS і Джорджтаунський університет), нові санкції повинні враховувати структурні особливості воєнної економіки Путіна.

У черговій заяві президент США Дональд Трамп оголосив, що дає Росії 10–12 днів на прогрес у переговорах щодо завершення війни. Після цього він планує запровадити нові «санкції, а можливо, й тарифи, вторинні тарифи».

Аналітики CSIS вважають: якщо тиск залишиться на нинішньому рівні, Кремль зможе підтримувати війну ще щонайменше три роки. Проте це не означає, що санкції неефективні — йдеться про їхню недосконалість і численні схеми обходу через «сірі зони».

Як Росія адаптувалася до санкцій

Влада РФ побудувала воєнну економіку на основі «військового кейнсіанства» — стрімкого зростання державних витрат, що фінансуються експортом енергоносіїв. Це дозволило утримати зростання ВВП, низьке безробіття та навіть скоротити соціальну нерівність.

Оборонна промисловість РФ, хоч і гіпертрофована, стабільно постачає ракети, дрони та боєприпаси. За словами авторів дослідження,

«Росія досі виробляє більше боєприпасів, ніж США та їхні союзники по НАТО разом узяті», незважаючи на значно менші загальні витрати на оборону.

Пріоритети російської економіки нагадують радянську модель: ресурси спрямовані на важку промисловість і військові потреби, а не на інновації в цивільному секторі.

Слабкі місця російської економіки

Попри видиме зростання, економіка РФ залишається перегрітою. Аналітики виділяють ключові проблеми:

Інфляція та дефіцит робочої сили — хронічна проблема, яка загострилася після 2022 року через мобілізацію та еміграцію.

Залежність від китайських технологій — критичні комплектуючі та товари подвійного призначення постачаються переважно через Китай за завищеними цінами.

Ненадійність рубля — він функціонально неконвертований і потребує постійного підживлення твердою валютою від експорту сировини.

Проблеми в банківському секторі — через високі процентні ставки Центробанку зростає кількість проблемних корпоративних кредитів.

Ризик рецесії — вже відчутний у цивільних секторах економіки, тоді як уряд змушений переглядати бюджет на 2025 рік.

Важливо, що фінансова криза в банківській системі РФ поки не виникла, але це не означає, що вона не може статися в майбутньому.

Як санкції можуть вплинути на ситуацію

Фентон і Снєгова наголошують: санкції не зупиняють війну напряму, але підривають здатність Кремля вести її довгостроково. Економічні обмеження:

— підвищують витрати на імпорт через складні схеми обходу;

— стимулюють інфляцію через додаткові витрати на санкційний обхід;

— змушують до болючих компромісів у внутрішніх витратах;

— знижують довгострокову продуктивність економіки;

— посилюють ризики платіжної та банківської кризи.

Якими мають бути наступні санкції

Аналітики пропонують п’ять конкретних напрямів для посилення тиску:

1. Розширити список підсанкційних компаній

Необхідно вдарити по цивільних фірмах із значною ринковою часткою, які постачають критичні компоненти для оборонної промисловості. Імпортери, логістичні компанії та посередники — це важливі ланки, які досі залишаються поза фокусом санкцій. Координація з ЄС і країнами G7 тут критично важлива.

2. Ввести вторинні санкції проти фінансових структур у третіх країнах

Йдеться про невеликі банки в Китаї, Киргизстані, ОАЕ та інших країнах, які обслуговують російські підсанкційні фірми. Важливо не лише погрожувати, а реально впроваджувати ці санкції.

3. Збільшити тиск на «тіньовий флот» РФ

Санкції проти танкерів, які перевозять російську нафту, та проти нафтопереробних заводів у третіх країнах (наприклад, нещодавно ЄС внесло до санкційного списку великий індійський НПЗ). Це збільшує витрати, спричиняє затримки й зменшує валютні надходження до РФ.

4. Використати дипломатичний тиск на найбільших покупців російської нафти

США мають використати торговельні важелі в переговорах з Індією й Туреччиною. Заплановані на 7 серпня тарифи проти Індії вже пов’язують із її продовженням закупівель російських енергоносіїв та озброєння.

5. Розширити санкції на інші російські експортні товари

Окрім нафти, слід обмежити експорт металів, дорогоцінного каміння, агропродуктів і добрив. У 2024 році доходи РФ від експорту нафти й нафтопродуктів становили $192 млрд, але загальний обсяг експорту сягнув $417 млрд. Фокусування лише на нафті з часом даватиме все менший ефект.

Чому це важливо знати

Україна має безпосередній інтерес у посиленні санкцій проти Росії, адже кожен економічний удар по РФ знижує її здатність фінансувати війну. Новий санкційний тиск, особливо в координації з ЄС та країнами G7, здатен:

— уповільнити російське виробництво озброєння;

— погіршити логістику постачання боєприпасів на фронт;

— підірвати внутрішню економічну стабільність РФ;

— створити додатковий тиск для початку реальних переговорів;

— посилити переговорні позиції України.

Адміністрація Трампа може ухвалити рішення вже найближчими днями. Для України критично важливо, щоб нові санкції були не символічними жестами, а структурно глибокими заходами — саме такими, які пропонують експерти CSIS. Кожен день зволікання коштує життів українських захисників, тому посилення економічного тиску на агресора має стати пріоритетом для всього цивілізованого світу.