Візит міністра оборони США Піта Гегсета до Панами перетворився на геополітичний скандал, пише The Guardian. У середу, 10 квітня, Гегсет публічно заявив про можливість відновлення військових баз США на території Панами та вимагав привілейованого проходу для американських військових кораблів через Панамський канал. Пропозиція викликала різке заперечення з боку уряду країни, а також гнівну реакцію Китаю.

“Ротаційна присутність” і натяк на повернення баз США через 35 років після вторгнення

“Ми не шукаємо війни з Китаєм, але маємо активно стримувати його загрози в цьому регіоні”, – заявив Гегсет під час пресконференції в Панамі. За його словами, США зацікавлені у “ротаційній присутності” військових на колишніх американських базах, які залишили країну після 1999 року, зокрема на авіаційних станціях та пунктах співпраці з панамськими військовими.

“Це можливість відродити, скажімо, військову базу або авіаційну станцію, де американські війська можуть працювати з панамськими для посилення взаємодії”, – заявив Гегсет.

Він також наполіг на домовленості, яка дозволила б американським військовим кораблям проходити канал “першими і безкоштовно”.

Панама відмовляє США: “Ми не приймаємо військових баз”

Президент Панами Хосе Рауль Муліно та міністр безпеки країни Франк Абрего однозначно відповіли на заяви Пентагону:

“Панама чітко дала зрозуміти через президента Муліно, що ми не приймаємо військових баз або оборонних об’єктів”, – заявив Абрего.

Міністр у справах каналу Хосе Рамон Ікаса додав, що США можуть розраховувати лише на “нейтральну схему компенсації витрат” для військових кораблів, а не на пільги чи безкоштовне проходження. Канал залишається відкритим для всіх суден за однаковими тарифами згідно з міжнародними угодами, які визнають суверенітет Панами.

Пекін реагує жорстко: звинувачення у “залякуванні” та антимонопольна перевірка угоди BlackRock

Пекін одразу відповів на заяви Гегсета. Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що США “залякують регіон” та “демонструють свою хижу природу”. Особливе занепокоєння викликала заява про вплив китайських компаній на критичну інфраструктуру Латинської Америки – зокрема на порти біля Панамського каналу.

Гегсет прямо вказав на Panama Ports Company, компанію з Гонконгу, яка з 1990-х років оперує портами на обох кінцях каналу. Адміністрація Трампа, за його словами, підштовхнула Панаму до перегляду контрактів, звинувачуючи компанію у недоплаті $1,2 млрд за концесію.

У березні стало відомо, що материнська компанія CK Hutchison продає 43 порти, зокрема і в Панамі, американському консорціуму на чолі з BlackRock за $19 млрд. Після цього Китай розпочав антимонопольне розслідування, звинувативши угоду у спробі США витіснити китайські інтереси з регіону.

Історична пам’ять і політична токсичність: вторгнення США в Панаму 1989 року не забуто

У Панамі досі пам’ятають про вторгнення США у 1989 році, коли понад 500 панамців загинули, а столиця зазнала серйозних руйнувань. Офіційною метою було усунення диктатора Мануеля Норьєги, але в суспільній пам’яті це залишилось як жорстока інтервенція, а не визволення.

Тому навіть м’яка риторика про “співпрацю” сприймається вкрай негативно. Для центристського уряду Муліно згода на бази США була б політично самогубною, особливо напередодні важливих політичних ротацій.

Чому це важливо знати

Ця подія демонструє нову агресивну геополітичну тактику адміністрації Трампа, яка прагне відновити американський контроль над стратегічними об’єктами і послабити китайський вплив у Латинській Америці. Панамський канал, через який проходить до 40% американських контейнерних вантажів і 5% світової торгівлі, знову стає ареною геополітичного протистояння.

Реакція Панами та Китаю вказує на зростаючу напругу в регіоні, яку можуть використати як США, так і КНР для посилення своїх позицій. Для України це додатковий сигнал: світ швидко поляризується, і від дій США в одному регіоні залежать їхні ресурси та політика в інших, зокрема у питанні підтримки Києва.