Французькі дослідники із Sorbonne Université за участю американського редактора провели експерименти з озвучуванням тактильних взаємодій. Їхні результати свідчать, що звуки можуть передавати соціальні дотики й пов’язані з ними емоції, пише Proceedings of the National Academy of Sciences.

Передумови дослідження

У світі, де цифрові технології дедалі більше замінюють живе спілкування, зростає проблема відсутності фізичного контакту. Дотик — перший сенсорний досвід людини, що залишається ключовим каналом емоційної комунікації протягом усього життя. Соціальна ізоляція та брак тактильних взаємодій призводять до підвищення тривожності, самотності та потреби в соціальній підтримці.

Щоб вирішити цю проблему, дослідники з Sorbonne Université та партнерських установ розробили інноваційний метод «audio-touch», який дозволяє перетворювати тактильні взаємодії у звукові сигнали.

Методологія: як звучить дотик

Науковці використовували п’єзоелектричний датчик (зазвичай застосовується у скрипкових мікрофонах), щоб записувати вібрації, що виникають під час дотиків шкіри до шкіри. Цей пристрій закріплювали на передпліччі та записували звуки різних типів дотиків: погладжування, розтирання, постукування та удари.

Ключова ідея полягає в тому, що тактильні та слухові відчуття базуються на вібраціях, тому інформацію про дотик можна передавати через звук без зміни сигналу.

Результати експериментів

Розпізнавання типів дотиків

У першому експерименті 51 учасник слухав аудіозаписи чотирьох типів дотиків. Результати виявилися вражаючими:

• 58,6% учасників спонтанно асоціювали невідомі звуки з дотиком на першому етапі експерименту, коли учасникам не було надано підказок
• Після надання контексту точність розпізнавання зросла до 74%
• У тесті з множинним вибором учасники правильно ідентифікували дотики у 86% випадків

Емоційний контекст дотиків

Другий експеримент досліджував, чи можуть люди розпізнавати емоції через звуки дотиків. 50 учасників слухали записи шести соціально-емоційних намірів: симпатія, любов, радість, злість, страх та привернення уваги.

Ключові відкриття:

• Учасники успішно розрізняли позитивні та негативні емоції
• Симпатія та любов отримали високі рейтинги приємності (73–77 балів зі 100), а радість – близько 60 балів
• Негативні емоції (злість, страх) оцінювалися як неприємні (17-26 балів)

Вплив поверхні на сприйняття

Найцікавішими виявилися результати третього та четвертого експериментів, де порівнювалися дотики шкіри із взаємодіями неживих об’єктів (алюміній по пластику).

Несподівані результати:

• Дотики шкіри краще передавали емоції симпатії та злості
• Об’єкти краще передавали радість та привернення уваги
• Учасники легше розпізнавали звуки об’єктів (понад 90% точності) порівняно зі шкірою (приблизно 56%)

Наукове значення

Дослідження доводить, що тактильні хвилі містять достатньо інформації про:

• Тип жесту (швидкість, тиск, ритм)
• Емоційний контекст (позитивний/негативний заряд)
• Характеристики поверхні (жива/нежива)

Ця інформація зберігається під час перетворення у звук, що робить можливим «дистанційний дотик».

Практичне застосування

Віртуальна реальність

Метод може зробити VR-взаємодії більш реалістичними, додавши тактильний компонент через звук.

Дистанційна терапія

Технологія може стати основою для створення засобів передавання заспокійливих дотиків на відстані, наприклад у терапевтичних цілях.

Соціальні мережі майбутнього

Можливість передавати емоційні дотики через цифрові платформи.

Обмеження та перспективи

Дослідники відзначають, що поточна методика має обмеження:

• Записуються лише вібрації поверхні, а не повний спектр звуків
• Стандартизовані жести не завжди відповідають природним
• Потрібні додаткові дослідження акустичних властивостей

У майбутньому розробки можуть включати використання повітряних мікрофонів та машинного навчання для визначення ключових акустичних характеристик.