Перший ультиматум Фіцо

Увечері 10 червня 2025 року прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оприлюднив у фейсбуці категоричну заяву: країна заблокує 18-й санкційний пакет Європейського Союзу проти Росії, якщо Єврокомісія не запропонує дієвого рішення енергетичної кризи.

«Словацька Республіка не підтримає підготовлений 18-й санкційний пакет проти Російської Федерації, якщо Єврокомісія не надасть їй реального рішення кризової ситуації, в яку Словаччина потрапить через повне припинення постачання газу, нафти та ядерного палива з Росії», — написав Фіцо.

Це кардинальна зміна позиції словацького лідера. Раніше Фіцо публічно критикував окремі санкції, стверджуючи, що вони більше шкодять Словаччині, ніж Росії, проте завжди голосував за їх схвалення — на відміну від угорського прем’єра Віктора Орбана.

Передумовою для такого рішення стала постанова словацького парламенту від 5 червня, яка несподівано пройшла мінімальною більшістю. Документ закликає уряд відмовлятися від підтримки майбутніх санкцій, якщо вони завдаватимуть економічної шкоди Словаччині. Хоча постанова не є юридично обов’язковою, вона відображає зростаючий тиск на владу з боку парламентської більшості.

Енергетична залежність та геополітичні ризики

Словаччина належить до найбільш енергозалежних від Росії країн Європи. До цього часу Братислава, як і Будапешт, користувалася винятками з енергетичних санкцій ЄС. Однак новий санкційний пакет передбачає скасування цих пільг.

Ситуація ускладнилася на початку 2025 року, коли Україна припинила транзит російського газу через свою територію до кількох країн ЄС. Це рішення Києва викликало гостре невдоволення словацького уряду та поглибило енергетичну кризу в країні.

Фіцо дедалі тісніше співпрацює з Віктором Орбаном — найголосніштим противником жорстких санкцій проти Москви в ЄС. Якщо Словаччина приєднається до Угорщини під час голосування, це може повністю заблокувати схвалення нового санкційного пакета, оскільки для його ухвалення потрібна одностайність усіх 27 держав-членів.

Цікаво, що Словаччина підтримує вступ України до Європейського Союзу, але залишається скептичною щодо її членства в НАТО — на відміну від Угорщини, яка категорично проти євроінтеграції Києва.

Ракетні атаки Росії та заклики Зеленського

Заява Фіцо пролунала на тлі чергових масштабних атак Росії на українські міста. Зокрема, російські дрони завдали потужного удару по Харкову, внаслідок якого загинули мирні жителі, а десятки житлових будинків зазнали руйнувань.

Президент України Володимир Зеленський закликав до запровадження жорсткіших санкцій проти російського нафтового сектору. Однак частина країн ЄС, включаючи Німеччину та Францію, демонструють обережність щодо посилення економічного тиску на Москву.

Чому це важливо згати

Позиція Роберта Фіцо оголює глибокі тріщини в європейській єдності щодо санкційної політики проти Росії. Навіть після серйозних воєнних злочинів — як обстріли мирних кварталів Харкова — антиросійський тиск може слабшати через економічні інтереси окремих держав-членів.

Блокування 18-го санкційного пакета значно посилить вплив Віктора Орбана та створить прецедент для інших країн, які можуть використати енергетичні проблеми як привід для саботажу спільної політики ЄС.

Для України це означає необхідність активізувати дипломатичні зусилля в тих європейських столицях, де зберігається енергетична залежність від Росії, та шукати компромісні рішення, які б не послабили санкційний режим проти агресора.