Як пише L’Express, американський лідер ще до офіційного оголошення події наголошував, що вибір місця — «дуже популярне з багатьох причин» — не буде випадковим. Участь президента України Володимира Зеленського залишається під питанням.

Географічна близькість і стратегічна локація

Точне місце зустрічі не розкрито, але ймовірним варіантом є Анкоридж — найбільше місто штату, що межує з Росією через Берингову протоку.

«Аляска має найстратегічніше розташування у світі, на перетині Північної Америки та Азії, з Арктикою на півночі та Тихим океаном на півдні»,

— заявив губернатор-республіканець Майк Данліві (Mike Dunleavy). Він підкреслив роль штату в національній обороні, енергетичній безпеці та арктичному лідерстві США.

Для Трампа приїзд Путіна на американську землю може виглядати як дипломатичний успіх. Водночас обом лідерам доведеться долати величезні відстані — близько 7000 км з Москви до Анкориджа та 5500 км із Вашингтону, перебуваючи максимально далеко від зони бойових дій в Україні.

Історичний контекст

Вибір Аляски має глибокий символічний вимір: у 1867 році російський цар продав цей регіон США за 7,2 мільйона доларів. На той час країни вважалися союзниками. І досі в західних районах штату та на Алеутських островах збереглися православні храми й елементи російської культури.

«Російська культура й історія певною мірою вкорінені в Алясці»,

— зазначає професор Університету Аляски у Фербенксі Брендон Бойлан (Brandon Boylan).

Спільні інтереси в Арктиці

Обох лідерів об’єднує прагнення контролювати ресурси Півночі — нафту, газ, рідкісноземельні елементи та золото. США та Росія є членами Арктичної ради.

«Аляска й Арктика — це зони, де економічні інтереси наших двох країн перетинаються. Існують можливості для масштабних взаємовигідних проєктів», — заявив радник Путіна Юрій Ушаков.

Для Москви, чия економіка виснажена після трьох років війни, це шанс знайти нові джерела доходів. Для Вашингтону — можливість протистояти амбіціям Китаю, який з 2018 року розвиває «полярний шовковий шлях». Примітно, що у 2021 році Аляска вже була місцем американо-китайського саміту за участю тодішнього держсекретаря Ентоні Блінкена та глави китайської дипломатії Ван І, який перетворився на словесну перепалку.

Імунітет від арешту

Важливий юридичний аспект: Путін не може бути заарештований на Алясці. США не визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на його арешт за підозрою у «воєнних злочинах», пов’язаних із депортацією українських дітей до Росії. Зустріч на американській території гарантує йому повну безпеку від цієї загрози.

Минулого тижня російський диктатор пропонував Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) як потенційне місце саміту. Однак після оголошення Трампа Кремль через Юрія Ушакова назвав вибір Аляски «цілком логічним».

Політичні суперечки в США

У Сполучених Штатах рішення викликало полеміку. Критики нагадують про територіальні претензії російських націоналістів на Аляску.

«Трамп вирішив прийняти Путіна на частині колишньої Російської імперії. Цікаво, чи знає він, що російські націоналісти стверджують, ніби втрата Аляски, як і України, була поганою угодою для Москви, яку треба виправити»,

— зазначає Майкл Макфол, професор політології Стенфорду та колишній посол США в Росії.

Кілька російських пропагандистів, зокрема телеведучі Володимир Соловйов та Ольга Скабєєва, регулярно висловлюють бажання бачити 49-й американський штат у складі Росії. У 2014 році під час спілкування з громадянами росіянка запитала Путіна про можливість повернення Аляски.

«Навіщо вам Аляска? Ми північна країна: 70% нашої території розташована на півночі та крайній півночі. В Алясці теж холодно. Тож не будемо поспішати»,

— відповів із іронією російський президент.

Чому це важливо знати

Для України зустріч у такому форматі несе серйозні ризики. Вибір Аляски підсилює символічний і ресурсний порядок денний Росії, а не лише тему війни. Арктичний компонент переговорів може відкрити простір для американсько-російських домовленостей, які не враховуватимуть українських інтересів.

Дистанційованість від Європи та українського фронту створює умови для кулуарних рішень і тиску на Київ щодо поступок, зокрема територіальних. США можуть використати цей саміт для демонстрації власного контролю над Північним Льодовитим океаном і конкуренції з Китаєм, але для України критично важливо, щоб війна не стала «розмінною монетою» в цих ширших геополітичних торгах.