Європейська інтеграція чи євроскептицизм — вибір, який сьогодні роблять румуни

У неділю, 18 травня 2025 року, громадяни Румунії голосують у другому турі президентських виборів, результат яких може мати суттєві наслідки не лише для внутрішньої стабільності країни, але й для її позиції в Європейському Союзі та на східному фланзі НАТО. Про це повідомляє Reuters.

У фіналі виборчих перегонів зійшлися два діаметрально протилежні кандидати. Центрист Нікушор Дан, 55-річний чинний мер Бухареста, виступає за інтеграцію в ЄС і НАТО, обіцяє боротьбу з корупцією і підтримку України. Його опонент — 38-річний Джордже Сіміон, лідер ультраправої політичної сили, який відкрито критикує Брюссель, виступає проти військової допомоги Україні та підтримує президента США Дональда Трампа.

Після того, як Сіміон впевнено переміг у першому турі, це спричинило крах проєвропейської коаліції та відтік капіталів з країни. Його перемога, на думку аналітиків, може призвести до міжнародної ізоляції Румунії, погіршення інвестиційного клімату та ослаблення східного флангу НАТО.

«На відміну від західних країн, які можуть дозволити собі певні помилки, довіру до Румунії легко втратити — і на її відновлення можуть піти покоління», — зазначив Раду Бернете, директор найбільшого об’єднання роботодавців країни.

Останнє опитування перед виборами вперше дало незначну перевагу Дану, однак розрив залишається мінімальним і все залежатиме від явки та голосування діаспори.

Політичні наслідки та геополітичний контекст

Президент Румунії має реальні повноваження у сфері зовнішньої політики та безпеки: очолює раду оборони, має право вето на рішення ЄС, які потребують одностайності, а також визначає, кого призначити прем’єром для формування нової парламентської більшості.

Цей вибір особливо важливий на тлі того, що в країні наразі найбільший бюджетний дефіцит у ЄС. Новий президент має запропонувати уряд, здатний переконати інвесторів, стабілізувати економіку й уникнути зниження кредитного рейтингу.

Сіміон вже оголосив, що у разі перемоги його кандидатом на прем’єра стане Келін Джорджеску— ультраправий популіст, відомий проросійськими симпатіями та закликами до націоналізації підприємств.

Варто зазначити, що Джорджеску лідирував на президентських виборах 2024 року, які були скасовані після першого туру через втручання Росії на його користь; згодом йому заборонили балотуватись повторно. Це рішення викликало обурення Трампа і стало каталізатором зростання популярності Сіміона.

Європейський розкол і дезінформація

Те, що румунське голосування збігається з першим туром президентських виборів у Польщі — де очікується вихід у фінал проєвропейського мера Варшави Рафала Тшасковського та консерватора Кароля Навроцького — може сформувати нову політичну карту Центральної Європи.

«Те, чого хочуть націоналісти — це ЄС із мінімальною інтеграцією, в якому рішення ухвалюються лише на національному рівні, але при цьому зберігається доступ до європейських грошей», — пояснює політолог Йон М. Йоніца.

Ризики зростають і через масову дезінформацію: експерти попереджають, що соцмережі переповнені фейковими повідомленнями, які активно поширюються ботами та підставними акаунтами.

Чому це важливо знати

Румунські вибори — це не лише внутрішня боротьба за владу, а й стратегічна подія для всього східного флангу НАТО. У разі перемоги Джордже Сіміона, країна може різко змінити курс: відмовитись від підтримки України, дистанціюватись від ЄС, дестабілізувати оборонну співпрацю з союзниками. Це створило б нові ризики як для безпеки регіону, так і для єдності Заходу в умовах російської агресії.