Державна дума Росії ухвалила закон, який передбачає адміністративну відповідальність за саму спробу знайти або переглянути «екстремістські» матеріали в мережі — незалежно від того, чи була здійснена публікація.

Відтепер користувачі, які переглядали відео, читали тексти або здійснювали пошук за допомогою VPN, можуть бути оштрафовані на суму до 5 000 рублів (близько 54 євро).

Цей крок є частиною жорсткої політики Кремля щодо контролю над цифровим простором. Правки були непомітно додані до проєкту закону про вантажоперевезення, що, за словами правозахисної організації Net Freedoms, стало «хитрою тактикою» для уникнення громадського обговорення.

Голова Держдуми В’ячеслав Володін, захищаючи закон, заявив, що Росія таким чином протидіє

«ворожим західним платформам», які «запроваджують санкції та постачають зброю Україні з єдиною метою знищення нашої країни».

Новий закон кардинально змінює підхід до інтернет-контролю. Якщо раніше переслідуванню підлягали лише публікація чи створення заборонених матеріалів, тепер під ударом опиняється навіть перегляд — особливо за допомогою VPN.

До списку «екстремістських» об’єктів у Росії вже внесено понад 5 500 найменувань, серед яких не лише терористичні організації на кшталт «Аль-Каїди», але й ЛГБТ-рух, пісні проти війни в Україні та публікації правозахисників.

Інструменти стеження також активізуються. Влада покладається на провайдерів, платформи на зразок VK та телеком-операторів для моніторингу запитів громадян. За інформацією Net Freedoms, активність користувачів може фіксуватися через історію браузера, публічні Wi-Fi мережі або автоматичні журнали доступу.

Хоча VPN формально не заборонені в Росії, їх використання для доступу до заблокованого контенту вже вважається незаконним. Нововведення передбачають, що VPN-сервіси, які не співпрацюють з регуляторами, можуть отримати штраф до 500 000 рублів (приблизно 5 480 євро), а реклама VPN коштуватиме фізичним особам 2 140 євро, компаніям — понад 11 000 євро.

Ширший контекст: Це не перший приклад цифрових репресій у РФ. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року російський режим активізував кримінальне переслідування за «фейки» про армію та «дискредитацію ЗС РФ».

Компанія Meta (Facebook, Instagram) була визнана «екстремістською організацією», а її сервіси — заборонені.

У 2024 році, за даними Bloomberg, Роскомнагляд заблокував майже 800 000 сторінок — на 19% більше, ніж у 2023-му. Apple прибрала близько 60 застосунків зі свого магазину, щоб відповідати вимогам Кремля, тоді як Google виконав лише 6 із 212 запитів на видалення контенту.

Паралельно розгортається процес створення так званого «цифрового суверенітету»: у червні 2025 року Путін підписав закон про запуск державного месенджера — альтернативи Telegram і WhatsApp. Цей сервіс, за аналогією з китайським WeChat, має стати універсальним інструментом спілкування та доступу до держпослуг. Його мета — повністю підпорядкувати цифровий простір РФ контролю держави.

Чому це важливо знати

Розширення цифрової цензури в Росії має серйозні наслідки не лише для громадян РФ, але й для глобального інформаційного простору. Для України, яка перебуває у стані війни з агресором, це означає ще глибшу інформаційну ізоляцію населення Росії від реального стану подій. Заборона навіть на пошук незалежної інформації унеможливлює внутрішній спротив, а створення державних платформ, що імітують китайську модель цифрового контролю, свідчить про курс на повну тоталітарну замкненість. Така ізоляція ускладнює роботу українських та міжнародних правозахисних ініціатив і посилює антиукраїнську пропаганду в Росії.