Про це свідчить секретний восьмисторінковий документ ФСБ, витік якого здійснила хакерська група Ares Leaks. Автентичність документа підтвердили шість західних розвідувальних агентств, повідомляє The New York Times.

У документі, написаному наприкінці 2023-го або на початку 2024 року, китайські спецслужби прямо названі «ворогом». Це контрастує з офіційним курсом на зближення, який публічно проголосили Володимир Путін і лідер КНР Сі Цзіньпін.

Програма «Антанта-4»: як ФСБ готується до китайської загрози

За три дні до початку повномасштабного вторгнення в Україну ФСБ затвердила нову контррозвідувальну програму під кодовою назвою «Антанта-4». Іронічна назва, що натякає на союз із КНР, насправді приховує справжню мету: протидію китайському шпигунству.

За даними документа, Китай намагається:

• Вербувати російських фахівців — особливо незадоволених науковців, які працювали над проєктом екранопланів (радянські ховеркрафти військового призначення). Китай також цілеспрямовано шукає фахівців з аероеластичності, аерогідродинаміки та систем управління польотом.
• Отримати доступ до військових технологій — зокрема досвіду війни в Україні, включно з використанням дронів та методами протидії західній зброї.
• Шпигувати в стратегічних регіонах — в Арктиці та Центральній Азії, використовуючи освітні установи та гірничі компанії як прикриття.
• Впливати на територіальну ідентичність — досліджувати «сліди стародавніх китайських народів» на Далекому Сході (нині у складі РФ — ред.), можливо, готуючи ґрунт для майбутніх територіальних претензій.

Тотальний контроль: як ФСБ контролює китайський вплив

Після запуску програми «Антанта-4» російська контррозвідка розгорнула масштабну операцію з моніторингу всіх російсько-китайських зв’язків:

• Цифрове стеження — ФСБ систематично відстежує користувачів китайського месенджера WeChat, зламує їхні телефони та аналізує дані спеціальним програмним забезпеченням.
• Превентивна робота — співробітники спецслужб проводять особисті зустрічі з росіянами, які тісно співпрацюють з Китаєм, попереджаючи їх про ризики вербування.
• Облік «групи ризику» — під наглядом перебувають 20 000 російських студентів у КНР та росіяни, одружені з китайськими громадянами.

За всі ці операції відповідає 7-ме управління ДКРО ФСБ — спеціалізований підрозділ протидії шпигунству країн Азії.

Китай вивчає російську війну проти України

Після лютого 2022 року представники китайських оборонних компаній та інститутів, пов’язаних із китайською розвідкою, почали масово відвідувати Росію. Їхня мета — вивчити перебіг війни РФ проти України.

Причина зрозуміла: китайська армія не воювала з 1979 року (короткочасний конфлікт із В’єтнамом), тому в Пекіні тривожаться, як китайські військові протистоятимуть західній зброї в можливому конфлікті за Тайвань чи в Південно-Китайському морі.

За документом ФСБ, найбільше китайців цікавлять:

• Методи бойового використання дронів та модернізація їхнього програмного забезпечення
• Способи протидії новим типам західної зброї
• Досвід бойових дій групи «Вагнер» — для застосування у власних приватних військових компаніях у Південно-Східній Азії, Африці та Латинській Америці

Територіальні претензії: коли історія стає зброєю проти самої Росії

Росія і Китай мають найдовший кордон у світі — 4200 кілометрів взаємної недовіри. Китайські націоналісти досі не змирилися з «нерівноправними договорами» XIX століття, коли Російська імперія відторгла величезні території на Далекому Сході, включно із землями, де тепер розташований Владивосток.

Війна в Україні змінила баланс сил. Ослаблена санкціями та військовими витратами Росія вже не може так впевнено відкидати китайські претензії. У 2023 році Пекін зробив символічний, але красномовний крок — опублікував офіційну карту з історичними китайськими назвами російських міст і регіонів.

На карті були зазначені такі міста, як:

• Владивосток (海参崴)
• Хабаровськ (伯力)
• Уссурійськ (双城子)
• Благовєщенськ (海兰泡)
• Нерчинськ (尼布楚)
• Миколаївськ (庙街)
• Сахалін (库页岛)
• Становий хребет (外兴安岭)

Ці назви відображають історичні зв’язки цих територій з Китаєм, оскільки в минулому вони були частиною китайських земель.

• Геополітичний контекст: Цей крок викликав занепокоєння в Росії, оскільки він може бути сприйнятий як спроба Китаю підкріпити свої територіальні претензії. Російські аналітики та чиновники висловили побоювання, що це може посилити напруженість у відносинах між двома країнами, особливо на тлі війни в Україні та економічних санкцій, які вплинули на Росію.

Реакція ФСБ була миттєвою: спецслужба наказала «викривати реваншистську діяльність» китайських академіків і обмежувати в’їзд підозрілим дослідникам. За документом, Китай шукає «сліди стародавніх китайських народів» на російських територіях — можливо, готуючи історичне обґрунтування майбутніх претензій.

Арктика та Центральна Азія під загрозою

Китай розробив «нову стратегію» поширення впливу в Центральній Азії — регіоні, який Путін вважає сферою російських інтересів. Стратегія почалася з Узбекистану через гуманітарні обміни.

В Арктиці Китай планує скористатися західними санкціями, щоб змусити Росію покладатися на китайську допомогу в підтримці «застарілої арктичної інфраструктури». Російський газовий гігант «Новатек» уже звернувся до Китаю для порятунку свого арктичного проєкту зрідженого газу після відходу американської компанії Baker Hughes.

Дилема Кремля: коли союзник загрожує більше ніж ворог

Російська контррозвідка опинилася в парадоксальній ситуації. Документ ФСБ прямо забороняє співробітникам публічно називати китайські спецслужби «ворогом» — попри те, що саме так їх характеризують у внутрішній переписці. Будь-які серйозні операції проти Пекіну потребують схвалення на найвищому рівні влади.

Причина проста: Росія залежить від Китаю більше, ніж боїться його. Після початку війни в Україні саме китайська підтримка врятувала російську економіку від колапсу. Коли Захід запровадив санкції, Китай:

• Став найбільшим покупцем російської нафти
• Забезпечив поставки критично важливих мікрочипів і програмного забезпечення
• Заповнив ринок своїми брендами замість західних компаній, що пішли з Росії

Тепер ФСБ змушена діяти обережно: стежити, але не провокувати дипломатичний скандал. Це класичний приклад того, як економічна залежність обмежує можливості навіть спецслужб.

Можливості для розколу альянсу

Секретний документ ФСБ привертає увагу на тлі заяв нової американської адміністрації. Державний секретар США Марко Рубіо назвав альянс Росії та Китаю загрозою «двох ядерних держав, об’єднаних проти Сполучених Штатів».

«Я маю їх роз’єднати, і думаю, я це зможу зробити», — заявив Дональд Трамп перед виборами в листопаді.

Документ може підтвердити цю стратегію, показуючи глибоку недовіру між союзниками. Але він також демонструє, що Путін свідомо йде на ризики заради поглиблення відносин із Китаєм, вважаючи це виправданим.

Як зазначив Андрій Солдатов, експерт з російських спецслужб у вигнанні:

«Політичне керівництво виступає за зближення з Китаєм, а служби безпеки ставляться до цього з великою підозрою».

Що це означає для України

Розкриття внутрішніх суперечностей у російському істеблішменті має пряме значення для України:

По-перше, Китай активно вивчає бойові дії в Україні, готуючись до власних майбутніх конфліктів, зокрема можливого нападу на Тайвань.

По-друге, зростаюча активність Китаю в Центральній Азії та Арктиці сигналізує про його геополітичні амбіції, що може змінити баланс сил у регіоні.

По-третє, внутрішні суперечності в Кремлі щодо китайської політики можуть бути використані для послаблення стратегічного тандему Москва-Пекін — що критично важливо для збереження міжнародної підтримки України в тривалій війні.

Документ ФСБ показує: навіть у розпал «безмежного партнерства» Росія залишається насторожі щодо справжніх намірів свого найважливішого союзника.