Грибоподібна хмара над Саратовом: Україна завдала удару по базі стратегічних бомбардувальників РФ

Вранці 20 березня українські дрони вразили велику ракетну базу Росії біля міста Саратів, де розташовані далекобійні ядерні бомбардувальники Ту-160. Після удару над базою піднялася величезна грибоподібна хмара, що видно на відео.

Авіабаза Енгельс-2 розташована на відстані понад 400 миль від українського кордону, і вважалася однією з найважливіших платформ для запуску ракет по Україні.

«Це був один із найпотужніших ударів по стратегічному авіапотенціалу РФ з початку війни», — повідомляють джерела в українській розвідці.

Губернатор Саратівської області Роман Бусаргін підтвердив евакуацію мирного населення поблизу бази.

Відплата Москви: понад 30 ударів по Кропивницькому

У відповідь Росія здійснила “килимове бомбардування” міста Кропивницький, випустивши понад 30 ракет упродовж ночі. Постраждало щонайменше десятеро людей, включно з чотирма дітьми, пошкоджено житлові будинки.

«Це була наймасштабніша атака на наше місто», — заявив губернатор області Аркадій Райкович.

Битва за небо: 130 дронів збито, але не зупинено

Міноборони РФ заявило, що сили ППО збили понад 130 українських дронів, з яких 54 — над Саратовською областю. Проте українські сили досягли цілі — виведення з ладу складу ракет і загрози для Ту-160, які використовуються для обстрілів цивільної інфраструктури.

У тіні скандалу: США та база даних викрадених українських дітей

На тлі ескалації війни виник скандал навколо американської бази даних про викрадених Росією українських дітей. Держдепартамент США припинив фінансування проєкту Єльського університету, заявивши, що його підтримка “не відповідає інтересам США”.

Це викликало хвилю критики, однак представниця Держдепу заперечила чутки про знищення даних:

«Це неправда. Дані існують, вони не видалені. Ми знаємо, хто керує платформою і що все збережено», — йдеться в офіційній заяві.

Чому це важливо знати

Атака на базу “Енгельс-2” — сигнал, що Україна здатна дістатися до стратегічного “серця” російських військ, навіть на глибокій території РФ. Це також демонструє, що дронова війна змінює правила гри, відкриваючи можливість для точкових ударів проти ключових об’єктів.

Водночас, взаємні удари лише посилюють загрозу ескалації, в якій цивільне населення, як у Кропивницькому, залишається найвразливішим. Реакція Москви свідчить про відчай, а її нездатність зупинити атаки — про слабкість системи ППО.

На фоні дипломатичних ініціатив щодо створення миротворчих сил у Європі, ситуація на фронті свідчить: поки немає миру — підтримка і захист України має бути пріоритетом.