Чому дипломатичні зустрічі — це лише «шум»

Істоміна розповіла, що як журналістка втомилася висвітлювати «шум», коли на фронті не відбувається жодних конкретних змін. За її словами, з початку президентства Трампа в січні 2025 року відбуваються численні зустрічі, заяви, витоки в пресу, але нічого не змінюється — війна триває, російські сили продовжують наступати, авіаудари інтенсифікувалися.

«Цього року Україна пережила одні з найсмертоносніших місяців для цивільного населення. При цьому США не запровадили жодних нових санкцій проти Росії, і жоден новий пакет військової допомоги не був наданий Україні», — підкреслила журналістка.

Як Путін використовує дипломатію для виграшу часу

Головред The Kyiv Independent пояснює, що Путін відкритий до зустрічей і самітів, бо це дозволяє йому виграти час без санкцій. Вся медійна та дипломатична метушня створює ілюзію динаміки, і поки існує ця ілюзія, що «щось відбувається», жодні нові санкції не будуть накладені на Росію.

«Путін ніколи не був у такій вигідній позиції. Він не прийняв жодного припинення вогню, не відкрив двері для жодної з вимог України, бо його мета — захопити ще більше українських територій. Все, що він робить, слід розуміти крізь призму цієї мети: зайняти найкращу позицію для продовження наступів у майбутньому», — наголосила Істоміна.

Які важелі тиску має Захід, але не використовує

Журналістка вказує на три ключові інструменти, які могли б змусити Путіна переглянути свої амбіції.

• По-перше, це економічне задушення Росії через санкції та удари по нафтовій інфраструктурі.
• По-друге, використання 300 мільярдів доларів заморожених російських активів для підтримки України.
• По-третє, членство України в НАТО як важіль тиску.

«Якщо членство в НАТО так важливе для Путіна, то Захід повинен використати це як важіль у силовому протистоянні з Росією, погрожуючи прийняти Україну до НАТО, якщо Росія не відступить. У нас є карта, яку ми відмовляємося розігрувати», — зазначила Істоміна.

Що готова прийняти Україна в переговорах

За словами журналістки, Україна могла б погодитися на замороження конфлікту по нинішній лінії фронту як відправну точку для переговорів. Однак неможливо визнати окуповані території російськими — Україна продовжуватиме намагатися повернути їх дипломатичним шляхом.

Істоміна підкреслила три ключові умови для України: повернення всіх військовополонених та викрадених дітей, реальні гарантії безпеки на зразок розміщення військ або суттєвих поставок зброї, а також неможливість визнання окупованих територій російськими.

Чому європейці не діють рішуче

Журналістка висловила розчарування нерішучістю Європи щодо використання заморожених російських активів.

«Я не можу зрозуміти, чому європейці не діють. Це дуже просто — гроші там, достатньо перевести їх Україні для підтримки оборони та розвитку можливостей далекобійних ударів», — зазначила вона.

На думку Істоміної, деякі європейці бояться, що Росія чи інші країни відмовляться вести бізнес у Європі через страх конфіскації активів.

«Але чи справді європейці хочуть економічно залежати від агресивних та авторитарних держав? На мою думку, цей вибір мав бути зроблений давно», — підкреслила журналістка.

Чому це важливо знати

Аналіз Томи Істоміної розкриває реальну картину поточної дипломатичної гри навколо України, де Путін використовує готовність Заходу до переговорів для зміцнення своїх позицій. Журналістка чітко артикулює те, що багато експертів говорять приватно: без реального тиску на Росію всі дипломатичні зусилля лише дають агресору час для підготовки нових ударів. Особливо важливим є нагадування про невикористані важелі впливу — заморожені активи та членство в НАТО. Для України критично, щоб західні партнери перейшли від декларацій до реальних дій, які змусять Росію платити вищу ціну за продовження війни.