У середу Трамп повідомив, що провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, під час якої обговорювалась атака українських дронів на чотири російські авіабази, внаслідок якої було знищено понад 40 літаків. За словами Трампа, Путін заявив, що “мусить відповісти” на цей удар.

Розмова тривала близько 1 години 15 хвилин. У публікації на платформі Truth Social, яку згодом було видалено, Трамп зазначив, що, окрім українських ударів, лідери обговорили «інші атаки з обох сторін», ситуацію з Іраном, а також необхідність не допустити почву ядерної зброї в Тегерану.

«Це була хороша розмова, але не та, що призведе до негайного миру, — написав Трамп. — Президент Путін дуже рішуче заявив, що він мусить відповісти на останню атаку на авіабази».

Українські офіційні особи, на яких посилається Associated Press, заявили, що підготовка атаки СБУ тривала 18 місяців. Понад 100 дронів були таємно завезені на територію Росії, зокрема до Сибіру, і розміщені навколо чотирьох авіабаз. У результаті, за деякими оцінками, було знищено до третини російського флоту бомбардувальників.

Ця атака відбулася за добу до запланованого другого раунду мирних переговорів між Україною та Росією.

У своїй заяві Трамп також додав, що Путін «може долучитися» до переговорів щодо Ірану, зазначивши, що той «можливо буде корисним» для прискорення розв’язання питання.

«На мою думку, Іран навмисно затягує ухвалення рішення з цього дуже важливого питання, і нам потрібна чітка відповідь у дуже короткий термін», — наголосив Трамп.

Чому це важливо знати

Заява Трампа про розмову з Путіним має кілька ключових наслідків для України. По-перше, визнання масштабної атаки українських дронів і її результативності — знищення третини стратегічної авіації РФ — свідчить про зростання ефективності українських операцій глибоко в тилу ворога. По-друге, анонс відповіді з боку Путіна вказує на загрозу нових ударів по критичній інфраструктурі чи ескалацію на фронті.

Крім того, заява про залучення Путіна до переговорів щодо Ірану свідчить про спробу Москви повернути собі дипломатичну роль на Близькому Сході, попри війну в Україні та ізоляцію на Заході. Для Києва важливо уважно відстежувати, чи не стане така «миротворча» риторика ширмою для торгів за спиною України.