Геополітична гра за Арктику загострюється: Путін про плани Трампа щодо Ґренландії і військову відповідь РФ

Президент Росії Володимир Путін публічно заявив, що адміністрація Дональда Трампа «системно» просуватиме ідею придбання Ґренландії, пише The Hill, і назвав це частиною довгострокової стратегії США в Арктиці:

«Очевидно, що США й надалі будуть системно просувати свої геостратегічні, військово-політичні та економічні інтереси в Арктиці. Щодо Ґренландії — це питання двох країн і не має до нас жодного відношення», — сказав Путін на Арктичному форумі в Мурманську.

Такі заяви прозвучали на фоні нещодавнього підтвердження Трампом свого наміру “зробити все, щоб отримати Ґренландію”.

«Нам потрібна Ґренландія. Без неї не буде міжнародної безпеки», — заявив Трамп журналістам в Овальному кабінеті.

Офіційний візит до Ґренландії: Ванс, Рубіо, Гегсет і Волтц — нова конфігурація арктичного фронту

Віцепрезидент Джей Ді Ванс та друга леді США Уша Ванс планують візит на американську базу в Пітуффіку (Ґренландія). До них приєднаються:

• держсекретар Марко Рубіо,
• радник з нацбезпеки Майк Волтц,
• глава Пентагону Піт Гегсет.

Цей візит супроводжується скандалом — частину публічних заходів Уші Ванс скасовано через витік у Signal-групі, де обговорювались військові плани в Арктиці. Витік спричинив гучну дискусію у США щодо прозорості нової військової стратегії.

Для чого США Ґренландія? Не тільки безпека, а й ресурси

Офіційна позиція Трампа — це «дружній візит», а не спроба провокації. Але при цьому він прямо сказав:

«Ми хочемо, щоб Ґренландія була належним чином захищена. Вони самі нам дзвонять. Це дружелюбність, не агресія».

Проте стратегічна цінність острова очевидна:

• Багаті поклади рідкісноземельних металів, необхідних для високих технологій.
• Ключова позиція для моніторингу Росії в Арктиці.
• Потенціал для створення постійної військової присутності США та НАТО в північній півкулі.

Кремль нервує: НАТО в Арктиці, мілітаризація Швеції та Фінляндії, підготовка до відповідей

«Ми стурбовані тим, що країни НАТО розглядають Крайній Північ як плацдарм для можливих конфліктів. І вже тренуються діяти в цих умовах, зокрема з силами нових членів — Фінляндії та Швеції», — сказав Путін.

Фінляндія та Швеція стали членами НАТО у 2024 році, що відкриває їм доступ до зброї та ресурсів Альянсу. Одночасно країни Балтії (Польща, Литва, Латвія, Естонія) оголосили про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, мотивуючи це російською агресією.

Путін наголосив:

«Ми ніколи не загрожували Арктиці, але ситуацію моніторимо, нарощуємо боєздатність та модернізуємо військову інфраструктуру».

Історичний контекст: США вже хотіли купити Ґренландію

Путін нагадав, що ще після Другої світової війни США офіційно пропонували Данії придбати острів, після розміщення баз для захисту від нацистів.

«Ми говоримо про серйозні американські плани щодо Ґренландії, які мають глибоке історичне коріння», — сказав він.

Чому це важливо знати

Тема Ґренландії — це реальний показник змін у геостратегії США та реакції Кремля. Ідея Трампа “купити острів” стає частиною боротьби за контроль над Арктикою, де зростає інтерес до мінералів, енергетики та військової присутності.
Росія сприймає це як безпосередню загрозу, а НАТО посилює військову готовність на півночі.
Україна повинна уважно стежити за подіями в Арктиці — бо це простір, де переплітаються глобальні виклики: зміна клімату, доступ до ресурсів, агресивна політика РФ та нова архітектура безпеки.