На дві незабутні години світ, розділений війнами та ідеологічними протистояннями, об’єднався у спільній пошані до людини, яка присвятила життя примиренню і рівності. Світові лідери — серед яких принц Вельський (Prince of Wales), президент України Володимир Зеленський (Volodymyr Zelensky), президент США Дональд Трамп (Donald Trump), президент Франції Еммануель Макрон (Emmanuel Macron) і лідер Лейбористської партії Великої Британії сер Кір Стармер (Sir Keir Starmer) — тимчасово відклали ворожнечу і зібралися на площі Святого Петра (St Peter’s Square). Разом із ними молилися кардинали, сикхи в тюрбанах, буддійські монахи в рясах і представники корінних народів Канади.

Особливо зворушливим був жест представниці корінних народів Канади Сінді Вудхаус (Cindy Woodhouse), яка прийшла у традиційному пір’яному головному уборі, підкреслюючи прагнення Папи Франциска до примирення з колоніально постраждалими громадами.

Папа Франциск залишався вірним принципам скромності до останніх днів. Він наполіг, щоб його поховали у простих ортопедичних черевиках, які носив у пізні роки життя, попри пишність похоронного одягу. Він жив у скромному готелі Санта-Марта (Santa Marta), уникаючи розкоші апартаментів Ватикану, пересувався на звичайних автомобілях і любив футбол — настільки, що просив замість помпезних заходів влаштувати благодійний футбольний матч на його честь.

Під час меси кардинал Джованні Баттіста Ре (Giovanni Battista Re), який очолював службу, делікатно нагадав про критику Папою зведення прикордонної стіни США-Мексика, що була пов’язана з політикою Дональда Трампа.

Як зазначає репортер Daily Mail Девід Джонс (David Jones), атмосфера на площі була настільки емоційною, що навіть досвідчені журналісти не змогли стримати сліз, коли лунали співи хору й коли 14 обраних занесли скромну кедрову труну Франциска до центру площі.

Символічним жестом рівності стало розташування політичних і монарших гостей разом: принц Вільям (Prince William) сидів поруч із канцлером Німеччини Олафом Шольцем (Olaf Scholz), без звичної переваги для монархів. Найкраще місце отримав президент Аргентини Хав’єр Мілей (Javier Milei), який колись критикував Франциска, але, за власними словами, отримав від нього прощення.

Похорон був скромнішим за традиційні церемонії: за волею Папи були усунені надлишкові титули, символи і формальності. Головна увага приділялася Слову Божому та ідеї воскресіння.

91-річний кардинал Ре особисто написав промову, у якій підкреслив харизму Папи Франциска, його здатність «приймати і слухати», а також те, що він створював у церкві «дім для всіх, двері якого завжди були відчинені».

Після служби труну Франциска на відкритій платформі повезли через Рим до базиліки Санта-Марія-Маджоре (Santa Maria Maggiore) — за маршрутом, де тисячі людей змогли попрощатися із ним.

Останній символічний жест Франциска — дозволити бездомним, мігрантам і засудженим бути серед тих, хто востаннє бачив його труну перед похованням у простій білій мармуровій могилі з написом «Franciscus».

Після похорону, попри початкові повідомлення про скасування, короткі переговори між Дональдом Трампом (Donald Trump) і Володимиром Зеленським (Volodymyr Zelensky) все-таки відбулися — хоч і без формальної зустрічі на найвищому рівні. Вони обмінялися кількома словами на тему миру й подальших кроків підтримки України.

Чому це важливо знати

Похорон Папи Франциска став унікальним моментом об’єднання розділеного світу довкола цінностей миру, простоти та рівності. Ця подія підкреслила важливість спадщини Франциска — шукати єдність, відкидати бар’єри і бачити в кожній людині гідність та надію.