Це була тиха операція без єдиного пострілу, що фактично стерла частину межі між Росією та країною-членом НАТО. За рік після цього інциденту нічого не змінилося — Естонія вимагає повернення буїв, а Кремль ігнорує.

Цей епізод не був винятком. 13 травня 2025 року російський винищувач Су-35 порушив повітряний простір Естонії, щоб запобігти затриманню російського танкера. Це демонструє зростаючу зухвалість Москви та готовність до ескалації. Як зазначає експерт Центру зовнішньої політики Естонії Джеймс Шерр, Росія постійно тестує готовність НАТО і Заходу до рішучих дій — і Захід провалює тест за тестом.

Понад 200 операцій за два роки: тиха війна вже триває

Згідно з дослідженням американської організації ACLED, починаючи з 2022 року, Росія організувала близько 200 деструктивних операцій у Європі: дрони, шпигунство, саботаж, підпали, листи-пастки. Ці дії — частина стратегії, яку аналітики називають «розвідка боєм». Головна мета — виявити слабкі місця Заходу та підготувати ґрунт для більшого конфлікту.

Європейські розвідслужби дедалі більше занепокоєні. У звітах з Копенгагену йдеться про те, що Росія зможе розпочати локальну війну в сусідній державі протягом найближчих 6 місяців, регіональну війну — за 2 роки, а повномасштабну — за 5 років, якщо США втратять інтерес. Начальник військової розвідки Фінляндії Пекка Турунен стверджує: Москва вже зараз готується до всіх сценаріїв — від таємних операцій до фронтального наступу.

Європа на захисті: зуби дракона, курси стрільби і бетонні редути

Польща та країни Балтії готуються до гіршого. Вони вийшли з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін і будують лінії оборони з бетонних пірамід — «зубів дракона». Польща витратила понад 2 млрд євро на зміцнення кордонів із Білоруссю та Калінінградом. У Латвії курси національної оборони стали обов’язковими в школах, а в Польщі учнів початкових класів навчають стрільби.

У 2023 році Росія розмістила ядерну зброю в Білорусі. У Калінінграді — центрі ЄС — модернізується флот, авіація та ракетні комплекси. Розслідування Der Spiegel і Danwatch на основі витоків із російських військових закупівель підтверджує: в РФ відбувається масштабна реконструкція ядерної інфраструктури, зведено сотні нових казарм, спостережних веж і підземних тунелів.

Російська армія більша, ніж до масштабної війни з Україною

Із 2022 року армія РФ збільшилася. База Кеменка на кордоні з Фінляндією розширена, там тепер можуть розміщуватися 2000 військових. У Лузі, за 120 км від Естонії, зафіксовано склади нових ракет «Іскандер» із дальністю до 500 км. Це суперечить поширеній думці, що Росія воює лише зі старими запасами.

У 2025 році військовий бюджет РФ досяг 130 млрд євро. Генерал США Крістофер Каволі визнає: Росія виробляє техніку та боєприпаси з безпрецедентною швидкістю. Незважаючи на понад 790 000 убитих чи поранених в Україні, чисельність армії РФ перевищує довоєнний рівень.

Неоімперіалізм: від «захисту російськомовних» до відновлення СРСР

Володимир Путін ніколи не приховував своїх імперських амбіцій. У 2016 році на дитячому телешоу, коли школяра запитали про кордони Росії, президент «поправив» його: «Кордон Росії ніде не закінчується!» — заявив він із посмішкою.

Цей жарт виявився пророчим. У травні 2025 року на Міжнародному юридичному форумі в Санкт-Петербурзі спеціальний радник Путіна Антон Кобяков оголосив нову «правову доктрину»: СРСР нібито досі юридично існує, оскільки процедуру його розпуску було порушено.

«Якщо Радянський Союз не розпущено законно, то українську “кризу” можна розглядати як внутрішню справу, а не міжнародний конфлікт», — пояснив логіку Кобяков. Така риторика дає Кремлю псевдоправове обґрунтування для втручання в справи колишніх радянських республік під виглядом «наведення порядку» на власній території.

Ці заяви резонують із проєктом письменника Солженіцина, який вважав, що Росія має включати Білорусь, Україну та північ Казахстану. За словами аналітика Віри Гранцевої, Білорусь уже стала васалом Москви — юридично з 1999 року. Мета — відновити імперську сутність РФ під виглядом «захисту росіян».

Імітація переговорів і карта Трампа

Путін послідовно імітує готовність до миру. Він висуває неприйнятні умови: Україна має відмовитись від чотирьох областей та Криму і членства в НАТО. Як зазначає Шерр, Кремль не має жодного інтересу до переговорів, поки не досягне військової переваги чи не отримає політичних поступок. Тому переговори для Росії — лише спосіб зондувати позицію Заходу.

Президент США Дональд Трамп, повернувшись у Білий дім, неодноразово сигналізував про готовність домовлятись із Путіним. Його радник Кіт Келлог 30 травня визнав: стурбованість РФ щодо розширення НАТО — «легітимна». Це відкриває двері для компромісу, якого прагне Москва.

Слабкі місця НАТО: Рига, Нарва і Клайпеда

Особливу увагу росіяни приділяють Латвії — третина її населення має російське походження. У Ризі — понад 50%. Це створює умови для повторення кримського сценарію: гібридна окупація через «захист співвітчизників». У Естонії ж місто Нарва, що межує з російським Івангородом, виглядає легкою ціллю. Окупація навіть невеликого міста змушуватиме НАТО активувати статтю 5 — і саме це може зруйнувати єдність Альянсу.

Ще один потенційний об’єкт — порт Клайпеда в Литві. За планами російських військових (розсекречених Eesti Ekspress), у 2015 році розвідгрупа РФ мала встановити там прихований пост і замінувати портову інфраструктуру. Мета — унеможливити логістику НАТО в регіоні.

Чому це важливо знати

Публікація L’Express свідчить: Росія не просто продовжує війну в Україні — вона стратегічно готується до нової. І хоча Україна героїчно чинить опір, Путін уже формує нові армійські корпуси, переозброює бази та тестує реакцію НАТО на дрібні провокації. Без рішучої реакції Європи це може завершитись ударом — не обов’язково повномасштабним, але точно розрахованим на розкол Альянсу.

Для України це означає кілька речей: 1) війна не вичерпує сили Росії — вона розширює її бойовий досвід; 2) тільки сильна європейська оборона стримуватиме Путіна; 3) імітація миру — лише ширма для наступної війни.