Розслідування агентства Reuters, опубліковане 15 квітня 2025 року, розкриває масштаби співпраці між Росією і КНДР. За даними журналістів, Північна Корея постачає не лише мільйони снарядів і ракети, а й відправила до Росії близько 14 тисяч солдатів, з яких понад 4 000 вже загинули або були поранені на полі бою.

“Без підтримки Кім Чен Ина Путін не зміг би продовжувати війну в Україні”, — заявив Хью Ґріффітс, колишній координатор санкційної групи ООН щодо КНДР.

Курська кампанія: північнокорейські штурмовики на передовій

Вперше північнокорейські війська з’явилися в російському Курську в листопаді 2024 року, допомагаючи відбити українську контратаку. За словами Олега Ширяєва, командира 225-го окремого штурмового батальйону ЗСУ, “корейців використовують як штурмові війська, за якими йдуть росіяни для закріплення позицій”.

“Вони адаптувались до умов сучасного бою”, — сказав Ширяєв про 3 000 північнокорейських військових, що прибули на ротацію в лютому 2025-го.

Українська розвідка перехопила радіоперемовини солдатів КНДР у Курській області. Один запис від 1 грудня містить крик: “Евакуюйтесь у безпечний район негайно”. Інший, від 9 грудня, — обговорення пораненого солдата, чию національність важко ідентифікувати через мовні бар’єри.

Двоє полонених північнокорейців розповіли слідчим, що їх обманом заманили на “навчання” в Росію. Один із них дістав вогнепальне поранення в обличчя, інший — перелом ноги. В обох вилучено “російські військові картки” без фото, видані вже після прибуття.

Арсенал війни: 64 морські рейси, мільйони снарядів

За даними Open Source Centre (OSC), за 20 місяців КНДР здійснила 64 морські поставки до Росії. Усього було перевезено 15 809 контейнерів зі снарядами — від 4 до 6 мільйонів одиниць, залежно від типу упаковки.

“Північнокорейські снаряди становили до 70% усього, чим стріляли російські підрозділи”, — заявив один із українських військових Reuters.

Навіть американський генерал Крістофер Каволі визнав, що “в останній рік КНДР відправила до Росії понад 13 тисяч контейнерів боєприпасів”.

Потік зброї почався ще у вересні 2023 року через порти Раджін (КНДР) — Восто́чний та Дунай (РФ). Основні кораблі: Angara, Maria, Maia-1, Lady R — перебувають під міжнародними санкціями, однак продовжують рейси.

Ракети з Пхеньяну: перші неточні, але з часом все смертоносніші

Наприкінці 2023 року Росія почала бити по Україні північнокорейськими балістичними ракетами KN-23 і KN-24. Перші удари були невлучними: за кілька тижнів — лише 2 влучання із 24 запусків. Але до лютого 2025-го нові ракети стали вражати цілі з точністю до 50–100 метрів.

“Вони випробували свої технології в умовах реального бою”, — заявив начальник ГУР Кирило Буданов.

Північнокорейські ракети містять боєголовки вагою до однієї тонни — більше, ніж їхні російські аналоги. Їх фрагменти з місць ударів виявили українські слідчі та підтвердила ООН.

Реакція світу: мовчання на тлі стратегічної небезпеки

Ані Міноборони РФ, ані посольства КНДР у Лондоні, Нью-Йорку чи Женеві не відповіли на запити журналістів. У Москві ж, коментуючи західну підтримку України, натякнули: якщо союзники можуть допомагати Києву, чому Путін не може прийняти допомогу Кім Чен Ина?

Однак ці “дружні” поставки не безкоштовні: за словами американських військових, Росія, ймовірно, передає КНДР ракетні технології в обмін на боєприпаси. Це може мати руйнівні наслідки для стабільності в Азії.

Чому це важливо знати

Співпраця між Росією та Північною Кореєю руйнує глобальні системи стримування. Постачання боєприпасів і живої сили з КНДР дає Кремлю нове дихання в затяжній війні, коли Захід ще розмірковує над пакетами допомоги Україні. Водночас, Пхеньян отримує унікальну можливість — перевірити свої озброєння в реальних боях, готуючись до потенційного конфлікту в Азії. Це — стратегічний сигнал: фронт війни більше не обмежується Сходом України. Він простягається через Тихий океан і торкається світового порядку.