Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує блокувати європейські ініціативи, діючи в інтересах Кремля та підриваючи єдність ЄС. Водночас механізми для усунення цієї загрози вже існують – Європі лише потрібно їх застосувати.

Європа перед вибором: працювати в обхід Орбана чи діяти напряму

На тлі геополітичних змін, спричинених ослабленням НАТО через дії Дональда Трампа, Європейський Союз має діяти швидко та рішуче. Проте саме Угорщина залишається головним блокувальником будь-яких значних ініціатив, від військової допомоги Україні до реформування самого ЄС.

Орбан не лише демонстративно нехтує принципами верховенства права, а й веде політику саботажу зовнішньої політики ЄС. Нещодавно Європейська Рада навіть видала комюніке щодо України без підпису Будапешта, що є безпрецедентним кроком.

Механізми протидії: як обійти Орбана?

Раніше ЄС вже використовував тактику «коаліцій волі», коли окремі країни працювали без Угорщини. Наприклад, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн усе частіше ухвалює рішення у вузькому колі довірених комісарів, а не всієї колегії.

Однак настав час задіяти юридичні важелі, передбачені Договором про ЄС:

• Стаття 20 дозволяє державам-членам поглиблювати інтеграцію без узгодження з усім блоком.
• Стаття 42(6) дає можливість окремим країнам формувати спільні збройні сили, не чекаючи схвалення всіх 27 країн.
• Стаття 49 дозволяє спрощене прийняття нових членів до ЄС, якщо обмежити право вето окремих держав.

Такий підхід дозволить Європі пришвидшити вступ України та реалізувати реальні безпекові ініціативи без блокування з боку Угорщини.

Кардинальне рішення: одночасне застосування статті 7

Проте робота в обхід Угорщини не вирішує фундаментальну проблему: Орбан продовжуватиме саботаж ізсередини. Тому ЄС має застосувати статтю 7 Договору про ЄС, яка передбачає позбавлення країни права голосу за порушення демократичних принципів.

Проблема в тому, що стаття 7 вимагає одностайного рішення, а Угорщина завжди могла покладатися на підтримку союзників, таких як Словаччина.

Рішення: юридична інтерпретація, за якою стаття 7 може бути застосована до двох країн одночасно.

Якщо ЄС відкриє справи проти Угорщини та Словаччини паралельно, кожна з них не зможе голосувати щодо іншої. Це дозволить усунути Орбана та Роберта Фіцо від ухвалення ключових рішень у ЄС.

Юридичні експерти, зокрема Дмитро Коченов і Лоран Пех, підтверджують, що така процедура відповідає духу європейських договорів і не дає автократам використовувати систему для захисту власної влади.

Що далі?

Ця стратегія передбачає ризики – Угорщина та Словаччина можуть оскаржити її в Європейському суді, але практика свідчить, що суд підтримує фундаментальні цінності ЄС.

Якщо ж Європа не скористається цим шансом, вона ризикує залишитися ослабленою конфедерацією, замість того щоб рухатися до «щораз тіснішого союзу», як того вимагають її власні амбіції.

Чому це важливо знати?

ЄС стоїть перед вибором: або він знайде спосіб подолати внутрішніх саботажників, або його стратегічна автономія залишиться ілюзією. Політична воля діяти вже існує – залишається лише використати наявні юридичні механізми, щоб захистити майбутнє Європи.