Незважаючи на численні попередження, багато фінансистів, інвесторів та інтелектуалів заплющили очі на реальні загрози президентства Дональда Трампа. Їх спокушала ідея повернення до «старої Америки» — без податків, без регуляцій і без «воксизму». Але ця ілюзія дорого обійшлася.
Про це пише у своїй колонці The New York Times журналістка та аналітикиня Мішель Голдберг.

“Нарешті можна говорити, як раніше” — ілюзія свободи для еліт

Перед інавгурацією Трампа у 2025 році бізнес-еліта святкувала повернення старих порядків. Один банкір, згідно з цитатою у Financial Times, захоплено говорив, що тепер знову можна використовувати образливі слова, на кшталт “ретард” — приклад очевидного морального падіння серед частини корпоративної еліти.

Мільярдер і хедж-фондовий менеджер Білл Екман в грудні 2024 року заявляв:

«Ми входимо у найпро-бізнесову, найпроамериканську адміністрацію, яку я бачив у своєму житті».

Цей настрій поділяли багато інших гравців з Волл-стріт, які плутали дозвіл на соціальне свавілля із розумною економічною політикою.

Єдиний, хто побачив рецесію: стратег із Монреалю

Пітер Березін, головний глобальний стратег BCA Research, ще після перемоги Трампа попереджав:

«Ймовірність рецесії — 75%. Торгова війна пригнічує корпоративні інвестиції й зменшує реальні доходи домогосподарств».

Він виявився у меншості. Хоча Трамп ніколи не приховував любові до мит і називав “тариф” «найпрекраснішим словом у словнику», більшість інвесторів продовжували вірити, що він — “раціональний бізнесмен”.

“Раціональність” Трампа — міф із казино

Колишній радник Трампа Скотт Бессент, який тепер очолює Мінфін США, запевняв, що тарифи — це просто “інструмент переговорів”, і Трамп насправді прихильник вільної торгівлі.
Це твердження було абсурдним, пише Голдберг. Ще у 2018 році журналіст Боб Вудворд повідомляв, що Трамп власноруч написав на промові:

«TRADE IS BAD» — «торгівля — це зло».

Трамп ніколи не бачив у світовій торгівлі взаємовигідний процес. Як продавець сумнівних курсів Trump University або криптовалютних схем, він сприймає будь-яку угоду як чиюсь поразку.

Когнітивні пастки Волл-стріт

Чому Wall Street обдурив себе?

Пояснення Березіна просте:

«Інвестори на Волл-стріт — це стадні істоти. У них більші кар’єрні ризики за песимізм, ніж за надмірний оптимізм».

Прогнозисти, які виявляли обережність, як-от Марко Коланович (JPMorgan) чи Майк Вілсон (Morgan Stanley), або втратили посади, або були зсунуті з ключових позицій. У професії, де переважає конформізм, бути занадто правим — небезпечно.

Культурна ідентичність з Трампом затьмарила раціональність

Багато хто з фінансистів і техноеліт внутрішньо не сприймали прогресивну культуру компаній:

• гендерну чутливість,
• антидискримінаційні політики,
• соціальну відповідальність.

Трамп дав їм змогу скинути цю “маску”. І вони вхопились за неї, навіть якщо це йшло всупереч їхнім фінансовим інтересам.

«Коли з’явилась можливість позбутися всього цього — вони зробили це з радістю. Трамп їм це дозволив», — сказав Березін.

Інституційна деградація і її економічна ціна

На відміну від першого терміну, цього разу “дорослі в кімнаті” (тобто стримуючі фігури) відсутні. За даними Голдберг, теоретик змов Лора Лумер організовує чистки в Раді національної безпеки. Після звільнень Ілона Маска з’явився кадровий голод навіть у сфері боротьби з епідеміями та ядерною безпекою.

Трейдери не усвідомили, що загрози на кшталт приєднання Канади або Гренландії — це не жарти, а симптом глибшої патології влади. Як сказав Березін:

«Якщо ви серйозно говорите про анексію Панамського каналу чи Гренландії, то навряд чи будете поміркованим щодо мит».

“Ми, можливо, вже пройшли точку неповернення”

Березін припускає, що шкоди вже завдано занадто багато:

«Навіть якщо Трамп відступить, ми, ймовірно, все одно отримаємо рецесію. Порушено довіру — інвесторську й споживчу».

Ознака? Дивна поведінка ринку облігацій. Коли фондові індекси падають, зазвичай прибутковість держоблігацій теж падає, бо інвестори шукають “тиху гавань”. Але цього разу — ні. Це може сигналізувати про кризу довіри до американської держави і долара як резервної валюти.

«Якщо США більше не можна довіряти — навіщо тоді тримати доларові активи?» — підсумовує він.

Чому це важливо знати

Ілюзія “раціонального Трампа” стала головною помилкою еліт, які мали всі можливості бачити реальність, але не захотіли. Відмова від раціональності, культ особистості й культурна антипатія до прогресу — ось що штовхнуло багатьох у пастку.
Результат — торговельна війна, деградація інституцій, потенційна рецесія й втрата довіри до США. Це сигнал не лише для американського ринку, а й для світу, який орієнтується на Сполучені Штати як на гарант стабільності.