Альянс проти суду: як три лідери націоналістичного табору атакують міжнародне правосуддя

Після арештного ордера Міжнародного кримінального суду (МКС) проти прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, троє світових лідерів — Нетаньягу, Орбан і Трамп — почали відкрито демонструвати антиюридичний альянс, спрямований на підрив авторитету міжнародного правосуддя, — пише The New York Times.

Візит без арешту: Угорщина виходить із МКС

Нетаньягу здійснив минулого тижня офіційний візит до Будапешта, де його зустріли з червоною доріжкою, незважаючи на чинний ордер на арешт за підозрою у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в Секторі Газа, виданий МКС у листопаді 2024 року.

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, союзник Нетаньягу, негайно оголосив про вихід своєї країни з МКС, назвавши суд «політичним інструментом», а не незалежним юридичним органом:

«Деякі міжнародні інституції стали політизованими. На жаль, Міжнародний кримінальний суд — один із них», — заявив Орбан в ефірі угорського радіо.

Схожі тактики, різні країни: наступ на суди

Цей крок — частина глобального тренду знецінення ролі судової влади, що набирає сили в країнах із сильними лідерами:

• В Угорщині Орбан ще з 2010 року заповнив Конституційний суд лоялістами, витіснивши незалежних суддів. Він регулярно іґнорує рішення судів ЄС, звинувачуючи їх у «судовому надмірі».
• В Ізраїлі Нетаньягу веде масштабну кампанію судової реформи, стверджуючи, що ізраїльські суди «узурпували владу» й не відображають «соціальну різноманітність». Він також відкидає звинувачення в корупції як політично мотивовані.
• У США Дональд Трамп, який був засуджений за 34 кримінальними статтями перед переобранням у 2024 році, неодноразово порушував судові накази. У лютому 2025 року він підписав указ про санкції проти чиновників МКС у відповідь на ордер проти Нетаньягу.

Телефонна змова і дипломатичний фронт

Під час візиту до Угорщини Нетаньягу, Орбан і Трамп провели спільну телефонну розмову, обговоривши стратегію щодо МКС. А вже в понеділок 7 квітня Нетаньягу відвідав Білий дім, де, за словами його офісу, тема МКС знову була на порядку денному.

«Тільки автократ, який зневажає верховенство права, як Орбан, може вітати людину, звинувачену у воєнних злочинах», — заявив Кеннет Рот, засновник Human Rights Watch.
«Те, що робить Трамп — санкції проти МКС — цілком логічно з погляду Орбана».

Велика гра Орбана: “Вільний дух” Євросоюзу

Усі дії Орбана — сигнал союзникам, інвесторам і виборцям: Угорщина не визнає міжнародних обмежень і готова діяти незалежно від Брюсселя чи Вашингтона.

«Орбан будує образ особливих відносин — із Росією, Трампом, Китаєм», — коментує Іван Крастєв, голова Центру ліберальних стратегій.
«Хочете інвестувати в країну ЄС, яка може діяти на власний розсуд? Їдьте в Угорщину. Вони можуть ветувати санкції, ігнорувати МКС. Вони — “вільний дух” Європи».

Погляд у майбутнє: підготовка до Путіна?

На думку Крастєва, візит Нетаньягу може стати прецедентом для ще більш резонансного візиту — можливо, Путіна. Відомо, що Орбан критикує лідерів ЄС за підтримку України, називає їх «розпалювачами війни» і просуває відновлення відносин із Росією.

У промові в Румунії в липні 2024 року Орбан проголосив кінець ліберального Заходу та майбутнє Азії як нового центру сили. Він відкрито заявив:

«Ми не братимемо участь у війні проти Сходу. Ми не будемо створювати технологічний або торговельний блок проти Сходу».

Під час візиту голови КНР Сі Цзіньпіна до Угорщини торік, Китай пообіцяв масштабні інвестиції в угорську економіку.

«Китай зробив нам пропозицію. Кращої ми не отримаємо», — сказав Орбан.

Парадокс націоналізму: Америка First vs Угорщина Last

Незважаючи на спільну ідеологію, Трампівський протекціонізм б’є і по союзниках. Ізраїль та Угорщина, обидві з яких мають експортно-орієнтовану економіку, потрапили під американські торговельні тарифи.

«Це парадокс “Америка передусім” для Орбана і Нетаньягу: ти можеш поділяти націоналістичну риторику, але Трамп поставить усіх інших на друге місце», — зазначає The New York Times.

Чому це важливо знати

Нинішня ескалація з боку Орбана, Нетаньягу і Трампа — не лише дипломатичний інцидент, а ознака системного наступу на міжнародне правосуддя. Вихід Угорщини з МКС та санкції США проти суду ставлять під сумнів його легітимність у глобальній системі. Це створює небезпечний прецедент для авторитарних режимів, які прагнуть уникнути відповідальності за воєнні злочини. У той самий час, єдність Заходу в питаннях права і моралі опиняється під ударом зсередини.