Попри триваючу війну в Україні та ескалацію на Близькому Сході, США зміщують фокус Альянсу — і це змінює розстановку сил.

Іран відволікає від України

Цьогорічний саміт НАТО розпочинається 24 червня в Гаазі на тлі двох потужних геополітичних криз — війни України з Росією та прямої військової конфронтації США з Іраном. Дональд Трамп знову домінує в порядку денному Альянсу, навіть до офіційного прибуття. Його рішення завдати ракетних ударів по трьох ядерних об’єктах Ірану напередодні саміту створило нову точку напруги. Іран відповів, запустивши ракети по американській базі Аль-Удейд у Катарі.

Генсекретар НАТО Марк Рютте відмовився коментувати ідею Трампа про зміну режиму в Ірані, але наголосив:

«Найбільший ризик — це якщо Іран отримає і зможе застосувати ядерну зброю».

Ультиматум Трампа: 5% або нічого

Попри глобальні загрози, Трамп вимагає від країн НАТО зосередитися на головному пункті його зовнішньополітичного ультиматуму — підвищенні оборонних витрат до 5% ВВП. За новим планом, 3,5% має йти безпосередньо на військові потреби, ще 1,5% — на оборонну інфраструктуру.

Марк Рютте публічно підтримав цю ініціативу, назвавши її «квантовим стрибком» та обіцяючи

«п’ятикратне зростання систем ППО НАТО, тисячі танків і бронемашин, мільйони снарядів».

Формат саміту теж підлаштований під Трампа: замість традиційних 2-3 днів — лише «вечеря плюс одна робоча сесія». Джуліанна Сміт, колишня посол США при НАТО, пояснює: це відображає відразу Трампа до «затягнутих багатосторонніх переговорів».

Іспанія проти: перша тріщина в єдності

Уже зараз видно проблеми з новою метою. Іспанія — найменший платник в Альянсі — просить про виняток, обіцяючи витрачати лише 2,1% ВВП. Це одна з восьми країн, які досі не досягли навіть попереднього порогу в 2%, встановленого ще 2014 року.

Рютте відреагував жорстко:

«У НАТО немає відмов і винятків. Іспанія думає, що досягне оборонних цілей з 2,1% — НАТО переконане, що потрібно 3,5%».

Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен попереджає: нова ціль не має стати «порожньою обіцянкою, даною лише, щоб заспокоїти мінливого й прагматичного американського президента».

Україна на узбіччі саміту

Позиція Трампа щодо України кардинально відрізняється від решти НАТО. Він активно просуває переговори з Путіним і відкрито розглядає вимогу Кремля не допустити Україну до Альянсу. Після гучної сварки із Зеленським у Білому домі в лютому, відносини між лідерами залишаються напруженими.

Володимир Зеленський приїде до Гааги, але зустріч Ради НАТО–Україна проведуть міністри закордонних справ, а не глави держав.

«Зазвичай Зеленського вітають з розпростертими обіймами, святкують його лідерство та мужність, — каже Сміт. — Цікаво побачити, які сигнали йому подадуть цього разу».

Втім, Рютте запевнив:

«Минулого року в Вашингтоні союзники погодились, що шлях України в НАТО є незворотним. Це залишається правдою і сьогодні, і залишиться правдою в четвер після саміту».

Чому це важливо знати

Позиція Трампа щодо НАТО має прямі наслідки для України. Зміщення фокусу Альянсу з війни в Європі на близькосхідні конфлікти, одноосібні рішення США та ігнорування принципу колективних рішень — усе це ставить під сумнів єдність Заходу в стримуванні Росії.

Якщо головна увага зосередиться лише на оборонних бюджетах, а не на захисті демократичних цінностей і підтримці країн-жертв агресії, це послабить НАТО як гаранта безпеки. Україні варто зміцнювати двосторонні оборонні альянси, нарощувати власне виробництво зброї та готуватися до нових форматів співпраці з НАТО — навіть якщо доведеться діяти всупереч позиції Вашингтону.