Масові вбивства, вчинені “Сім’єю Менсона” в серпні 1969 року, залишаються однією з найвідоміших і найжахливіших справ в історії США. Однак нова документальна стрічка Netflix “Chaos: Die Manson-Morde”, що вийшла 7 березня, ставить під сумнів традиційні уявлення про ці події та їхню мотивацію.

Що стало відомо?

Згідно з документальним фільмом, заснованим на розслідуванні журналіста Тома О’Нілла, деякі аспекти справи можуть бути не такими однозначними, як вважалося раніше. Дослідження О’Нілла, викладене в його книзі CHAOS: Charles Manson, the CIA, and the Secret History of the Sixties, пропонує альтернативний погляд на причини та контекст злочинів.

Основні гіпотези нової документалки

1. Маніпуляція свідомістю: Чи був Менсон частиною секретного проєкту CIA?
   • У 1960-х CIA проводило таємну програму MKULTRA, метою якої було контролювати свідомість через наркотики, гіпноз та психологічні методики.
   • Менсон, який мав доступ до великої кількості LSD та інших психотропних речовин, використовував ці методи для контролю своєї “сім’ї”.
   • Деякі зв’язки між людьми, що працювали у сфері вивчення LSD, та колом Менсона дозволяють припустити, що він міг бути інформатором або “експериментальним об’єктом” CIA.
2. Чому поліція так довго ігнорувала очевидні докази?
   • Хоча “Сім’я Менсона” неодноразово потрапляла в поле зору поліції, їх не затримували аж до листопада 1969 року.
   • Незважаючи на масові арешти за менші правопорушення, такі як викрадення автомобілів або зберігання зброї, поліція не пов’язувала Менсона з убивствами протягом декількох місяців.
   • Дехто припускає, що вищі структури правоохоронних органів навмисно гальмували розслідування.
3. “Helter Skelter” – справжня мотивація чи вигідний наратив?
   • Прокурор Вінсент Бугліозі представив версію, що Менсон хотів спровокувати расову війну, засновану на його хибному тлумаченні пісні Helter Skelter гурту The Beatles.
   • Документалка ставить під сумнів, чи була ця версія зручною пропагандою, що допомогла уряду США дискредитувати контркультуру хіпі та рух антивоєнного опору.
   • “Сім’я Менсона” могла бути використана як зразок того, що стається з молоддю, яка приймає наркотики та відмовляється від традиційних суспільних норм.
4. Зв’язок із продюсером Террі Мелчером
   • Менсон намагався побудувати музичну кар’єру і мав контакти з продюсером Террі Мелчером.
   • Дім, у якому було вбито Шерон Тейт, раніше належав Мелчеру, що могло означати, що ціль атаки не була випадковою.

Чи варто вірити у ці теорії?

Важливо зазначити, що документалка не наводить прямих доказів того, що Менсон співпрацював із CIA або був об’єктом експериментів. Однак ці припущення змушують переосмислити офіційну версію та ставлять нові питання.

Чому це важливо знати?

1. Документалка пропонує свіжий погляд на культову справу – навіть через 55 років після злочинів існують прогалини у слідстві.
2. Роль уряду та спецслужб у 60-х роках – якщо припущення О’Нілла хоча б частково правдиві, це може свідчити про глибше втручання спецслужб у суспільні процеси.
3. Дискредитація хіпі-культури – припущення про інформаційну кампанію проти контркультури показують, як влада могла використовувати гучні кримінальні справи у політичних цілях.

Висновок

Якщо ви вже знайомі з історією Менсона, документалка Chaos: Die Manson-Morde не запропонує багато нових фактів, але поставить під сумнів старі пояснення. Вона більше орієнтована на спекуляції, ніж на нові докази, але робить це у видовищній і захопливій формі.