Парад відбувся на площі Тяньаньмень у присутності очільника РФ Володимира Путіна, лідера КНДР Кім Чен Ина, а також керівників Ірану, Пакистану та низки азійських країн. Захід супроводжувався 80 залпами гармат на честь річниці завершення Другої світової війни, підняттям китайського прапора та випуском 80 тисяч голубів і повітряних кульок.

Символіка та політичний сигнал

Сі Цзіньпін виступив на трибуні під портретом Мао Цзедуна в костюмі в стилі засновника КНР:

«Китайська нація — це велика нація, яка не боїться тиранії та твердо стоїть на власних ногах».

Він провів паралель між «боротьбою між справедливістю та злом, світлом і темрявою» в роки війни та сучасними викликами, закликавши народ об’єднатися перед зовнішнім тиском.

Китайський лідер особисто проїхав військовими колонами в китайському лімузині Hongqi («Червоний прапор»), вигукуючи: «Вітання, товариші!» — на що солдати відповідали:

«Йти за партією! Боротися за перемогу! Кувати зразкову поведінку!»

На параді продемонстрували міжконтинентальні балістичні ракети, протикорабельні системи, підводні дрони та бойові безпілотні літаки. Окремий сигнал був спрямований на Тайвань: Сі підкреслив, що Народно-визвольна армія завжди була «героїчною силою, на яку партія та народ можуть повністю покластися».

Реакція США

Президент США Дональд Трамп відразу відреагував на подію. На платформі Truth Social він написав, що «велике питання» полягає в тому, чи згадає Сі

«масштабну підтримку та “кров”, які Сполучені Штати Америки дали Китаю, щоб допомогти йому забезпечити свою СВОБОДУ від дуже недружнього іноземного загарбника».

Трамп також додав:

«Будь ласка, передайте мої найтепліші привітання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, коли ви змовляєтеся проти Сполучених Штатів Америки».

Геополітичний контекст

Відсутність представників Заходу на параді контрастувала з присутністю лідерів Південно-Східної та Центральної Азії, що підкреслило зміщення регіонального балансу на користь Китаю. Аналітики відзначають, що присутність Путіна й Кіма символізувала союз країн, які кидають виклик американському домінуванню.

Професор Американського університету Джозефа Торіґіана зауважує:

«Для Сі та Путіна перемога була дорогою, але неповною. Вони вважають, що “гегемоністські сили” все ще хочуть нав’язати їм чужу модель і заблокувати їхнє законне місце у світі».

Директор Китайського центру Брукінгського інституту Райан Хасс зазначає:

«Сі прагне домогтися визнання Китаю як центральної глобальної сили та переглянути міжнародну систему відповідно до переваг Китаю. Він розглядає присутність інших лідерів на своєму параді як підтвердження прогресу в досягненні своїх цілей».

У самому Пекіні заходи безпеки були безпрецедентними: закриті дороги, перевірки журналістів із третьої години ночі, розміщення тисяч охоронців і добровольців у червоних пов’язках для спостереження за порядком.

Чому це важливо знати

Для України цей парад має подвійне значення.

По-перше, він демонструє, що Китай дедалі активніше позиціонує себе як лідера антизахідного блоку разом із Росією та КНДР. Це безпосередньо впливає на війну в Україні, адже зміцнення союзу Пекіну і Москви може означати більшу політичну й технологічну підтримку Росії, включно з постачанням електронних компонентів і обходом санкцій.

По-друге, у риториці Сі чітко простежується використання історичної пам’яті про Другу світову війну для легітимізації сучасних територіальних амбіцій — той самий прийом, який Росія застосовує для виправдання війни проти України. Це створює небезпечний прецедент ревізії історії в глобальному масштабі.

Для України важливо враховувати, що Пекін намагається перетягнути країни Азії та Глобального Півдня на свій бік, формуючи нову коаліцію держав. Це може ускладнити зусилля України щодо збереження широкої міжнародної підтримки та ізоляції Росії на світовій арені.