Як повідомляє Politico, цей крок відкриває шлях до відновлення торговельних переговорів між Китаєм та Європейським Союзом — на тлі ескалації торговельної війни США під проводом Дональда Трампа (Donald Trump), яка змінює глобальний баланс.

Санкції як політична блокада

Санкції Пекіна діяли з 2021 року й стали прямою відповіддю на критику з боку європейських парламентарів щодо:

• геноциду та систематичних репресій проти уйгурів у Сіньцзяні (Xinjiang);
• придушення свобод у Гонконгу (Hong Kong);
• загроз і тиску на Тайвань (Taiwan);
• примусової праці та масових депортацій.

Під санкції потрапили:

• Рафаель Ґлюксманн (Raphaël Glucksmann, Франція, соціаліст),
• Ілхан Кючюк (Ilhan Kyuchyuk, Болгарія, ліберал),
• Міріам Лексманн (Miriam Lexmann, Словаччина, Європейська народна партія),
• Райнхард Бютікофер (Reinhard Bütikofer, Німеччина, Зелені),
• Міхаель Ґалер (Michael Gahler, Німеччина, Християнсько-демократичний союз).

Європарламент у відповідь заморозив усі офіційні контакти з китайською владою, встановивши де-факто вето на двосторонній діалог, поки санкції не буде знято.

Рішення Пекіна: офіційне оголошення — сьогодні

Згідно з джерелами видання, президентка Європарламенту Роберта Мецола (Roberta Metsola) оголосить про зняття санкцій під час закритої зустрічі з лідерами фракцій у середу, 30 квітня. Переговори між Брюсселем і Пекіном тривали кілька місяців і, за словами речника Мецоли, на минулому тижні перейшли у фінальну стадію.

Китайський МЗС на запит Politico не надав коментаря.

Євродепутати: санкції знято — але проблеми лишаються

Рафаель Ґлюксманн, який був серед санкціонованих, не приховував свого скепсису:

«Факти не змінюються з тим, що санкції скасовуються. Ми говоримо про масові депортації, примусову працю, звірства проти уйгурів, репресії в Гонконгу, залякування Тайваню та численні інші злочини проти прав людини», — заявив він.

Керівник комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі Бернд Ланге (Bernd Lange) попередив: попри позитивний сигнал, шлях до повноцінної співпраці з Китаєм залишається складним.

«Нас дуже турбує промислова політика Китаю — вона викривлює ринки, створює надлишкові виробничі потужності, які заливають світ товарами», — сказав він. Також він закликав до “інтенсивного обговорення бар’єрів доступу на китайський ринок”.

Геополітичний фон: торговельна війна Трампа змінює розклади

Рішення Китаю відбувається на фоні нових мит США проти Пекіна, ініційованих президентом Дональдом Трампом у квітні 2025 року. Найжорсткіші тарифи вдарили по китайському експорту, що змусило Пекін активніше шукати торговельних партнерів у Європі.

ЄС, зі свого боку, відновлює переговори з низкою країн, включно з Китаєм. У квітні прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес (Pedro Sánchez) провів переговори з Сі Цзіньпіном (Xi Jinping) у Пекіні, а єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович (Maroš Šefčovič) також зустрічався з китайськими чиновниками.
Заплановано високорівневий саміт ЄС–Китай у липні 2025 року.

Попри це, європейські депутати не зменшили риторику. Ключові фракції наполягають: без дотримання прав людини та ринкових принципів — співпраця лише формальна.

Чому це важливо знати

Скасування санкцій Китаєм — це геополітичний сигнал, а не лише дипломатичний жест. Пекін намагається відкрити канали торгівлі на тлі американського тиску, а ЄС отримує шанс впливати на глобальний порядок. Але в цьому є ризик подвійної гри: економічна вигода проти цінностей.

Для Європи це тест на принциповість: чи зможе вона залишитися вірною своїй позиції з прав людини, торгуючи з державою, що системно їх порушує?