Китай оголосив про нові обмеження на експорт семи рідкісноземельних елементів, чим посилив ескалацію торговельної війни зі Сполученими Штатами, пише Bloomberg. Це рішення стало прямою відповіддю на тарифи, запроваджені президентом Дональдом Трампом на імпорт китайських товарів, і вже спричинило значне зростання цін на сировину та акції гірничих компаній.

Китай посилює контроль над критичними мінералами

Обмеження стосуються таких елементів: скандій, самарій, гольмій, тербій, ітрій, диспрозій і лютецій — ключових компонентів у виробництві високотехнологічної продукції: від електромобілів до військових систем.

«Це не повна заборона, але тепер кожна експортна операція підлягатиме суворій перевірці — хто купує, з якою метою, і чи не шкодить це національним інтересам Китаю», — пише Bloomberg, посилаючись на заяву Міністерства комерції КНР.

Паралельно Китайський союз кольорової металургії заявив:

«Якщо компанії не загрожують суверенітету, безпеці й розвитку Китаю, контроль за експортом не вплине на їхню діяльність».

Геоекономічна зброя №1: рідкісноземельні елементи

Китай — монополіст на ринку рідкісноземельних металів, виробляючи до 70% світового обсягу, згідно з даними Геологічної служби США.

Останні два роки Пекін поступово обмежував експорт таких критичних елементів, як галій, германій, графіт і сурма — особливо після візиту Ненсі Пелосі на Тайвань та ухвалення нового акту США про напівпровідники (CHIPS Act).

Тепер Китай переходить до активного застосування «мінімальних обсягів експорту» як інструмента впливу — вочевидь, для тиску на адміністрацію Трампа, яка з початку 2025 року посилила тарифну політику.

Хто найбільше постраждає: високотехнологічні сектори США та ЄС

• Самарій, тербій і диспрозій — ключові компоненти магнітів у системах керування ракетами, двигунах дронів і лазерах.
• Скандій використовується в аерокосмічній промисловості — наприклад, у сплавах для надлегких, але міцних конструкцій.
• Гольмій і лютецій — у високочастотних електронних приладах та лазерних системах.
• Ітрій — у виробництві надпровідників і оптичних приладів.

Натомість два найпоширеніші елементи — неодим і празеодим, які використовуються в постійних магнітах, до переліку не увійшли. Експерт з геоекономіки Девід Абрахам вважає, що їх свідомо залишили «на потім», як потенційну наступну хвилю контролю.

Реакція ринку: злет акцій і тиск на виробників

Після оголошення:

• China Rare Earth Holdings Ltd. підскочила на 10% у Гонконзі
• China Northern Rare Earth Group — на 9.2%
• Австралійська Lynas Rare Earths Ltd. — на 5.1%

Аналітики Citic Securities зазначили:

«Нові обмеження посилюють стратегічну цінність китайського контролю над ланцюгом постачання рідкісноземельних металів. Це також захищає національні інтереси Пекіна».

Що це означає для світу — й для України

1. Загроза для ланцюгів постачання у ЄС, США, Японії та Південній Кореї: залежність від Китаю в цій сфері становить стратегічну вразливість.
2. Європі доведеться активізувати власний видобуток або створювати стратегічні резерви — наприклад, у Швеції, де нещодавно відкрили великі родовища. Але на це підуть роки.
3. Україна має потенціал як альтернатива: згідно з дослідженнями, деякі українські родовища містять рідкісноземельні метали. У контексті співпраці з ЄС та США це може стати ключовим напрямком оборонно-технологічного партнерства.

Чому це важливо знати

Контроль над рідкісноземельними металами — це новий фронт геополітики, де перемагає не той, у кого більше танків, а той, у кого більше самарію та тербію.
Рішення Китаю посилює економічну війну між двома наддержавами — США та КНР — і може перезапустити глобальні ланцюги постачання, змушуючи Захід шукати нових партнерів.
Україна, маючи ресурси та стратегічне розташування, може стати ключовим вузлом у новій геоекономічній конфігурації, якщо правильно скористається моментом.