Ізраїль бере під контроль усе більше територій у Газі

За 18 місяців війни Ізраїль уперше контролює більшу частину сектора Гази, ніж на будь-якому іншому етапі конфлікту. Як пише Bloomberg, новий план ізраїльського Генштабу — це не короткострокова операція, а підготовка до повноцінної окупації.

За інформацією від чотирьох високопоставлених осіб, план був розроблений новим начальником Генштабу Еялем Заміром та затверджений міністром оборони Ісраелем Кацом. Хоча кабінет міністрів поки не ухвалив повного рішення, практичні кроки вже втілюються — зокрема, розширено буферну зону та взято під контроль нові території.

Офіційна мета — ліквідація ХАМАС

“Єдиний спосіб знищити ХАМАС — захопити Газу,” — сказав відставний бригадний генерал Амір Авіві, наближений до уряду Біньяміна Нетаньяху.

Ізраїль, за його словами, тепер має підтримку адміністрації Дональда Трампа, на відміну від попереднього уряду та позиції Джо Байдена.

Новий формат контролю: окупація + місцеві технократи

План передбачає:

• Повний військовий контроль з боку Ізраїлю;
• Залучення неафілійованих палестинських технократів;
• Участь арабських країн у цивільному адмініструванні;
• Перетворення таких районів, як Рафах, на “зони безпеки”, що фізично розділятимуть Газу.

Модель, яку публічно підтримують Нетаньяху й Кац — це повоєнна окупація Німеччини та Японії союзниками після Другої світової.

Ризики: заручники, втрати, міжнародна ізоляція

Заручники

• У Газі досі перебувають понад 20 живих заручників;
• 70% ізраїльтян за даними опитувань хочуть, щоб звільнення заручників було пріоритетом, а не повномасштабне вторгнення.

Військове навантаження

• Тисячі резервістів служать безперервно, що завдає удару по бізнесу та сім’ях;
• Ризик відкриття другого фронту на півночі (із Хезболлою) залишається, попри знищення її лідерів восени.

Міжнародна реакція

• За даними Bloomberg, понад 50,000 палестинців загинули, — це дані Міністерства охорони здоров’я Гази;
• 2.2 мільйона мешканців живуть у напівзруйнованій інфраструктурі.

Геополітичний чинник: підтримка Трампа

На пресконференції з Нетаньяху в Білому домі Трамп публічно заявив, що “ніколи не розумів, чому Ізраїль відмовився від Гази в 2005 році”.

Це означає фактичне політичне схвалення з боку Вашингтона на реокупацію Гази — чого не було за адміністрації Байдена.

Критика: “гірка пам’ять про окупації”

Аналітики нагадують, що попередні подібні сценарії — від Ізраїлю в Лівані до США у В’єтнамі чи Афганістані — закінчувалися затяжними повстаннями, значними втратами та політичним крахом.

“Місцеве населення ніколи не довірятиме ізраїльським військовим, а ХАМАС зможе знову вербувати, ховатися серед людей і вести тривалу повстанську війну,” — зазначає Ілан Голденберг, колишній радник з питань Близького Сходу в Білому домі.

Чому це важливо знати

Рішення Ізраїлю перейти до повномасштабної окупації Гази — це не просто військова ескалація. Це кардинальний зсув у стратегії, який змінює правила гри на Близькому Сході. Воно означає кінець спроб мирного врегулювання за моделлю “двох держав” і повернення до військового управління територією, де проживають понад 2 мільйони людей.

Україні важливо уважно відстежувати ці події:

• Як формується міжнародна реакція на окупацію та масштабні втрати серед цивільного населення;
• Чи буде підтримка США та ЄС безумовною, чи умовною;
• Яку роль відіграватимуть країни-посередники, як-от Катар і Єгипет, які паралельно ведуть перемовини про заручників.