Ізраїль занепокоєний повторенням помилок 2015 року

За даними Reuters, новий документ, що обговорюється, «зберігає ядро» угоди 2015 року, від якої США вийшли у 2018-му під час першої каденції Дональда Трампа.

Угода може продовжити строк дії ключових положень із 10 до 25 років (sunset clauses, або «обмежувальні положення з кінцевим терміном дії»), посилити інспекційний режим, але не передбачає демонтажу ядерної інфраструктури Ірану. Це, як зауважив один ізраїльський посадовець, «дає Тегерану зелене світло на здобуття ядерного статусу після завершення другого терміну Трампа».

Іран залишає за собою «право на збагачення урану»

Угода, як очікується, лише зобов’яже Іран припинити активне збагачення урану, але не ліквідувати технологічну базу. Представник іранської сторони в коментарі Reuters зазначив, що йдеться про своєрідну «перемогу для обох сторін»: Трамп зможе представити угоду як досягнення, а Іран — як збереження «права на збагачення».

Також іранська сторона наполягає на збереженні значної частини своєї програми балістичних ракет, що, за словами одного з іранських чиновників, є «правом на самозахист». У коментарі Reuters чиновник пояснив, що Іран готовий утриматись лише від створення ракет, здатних нести ядерні боєголовки, і то як «жест доброї волі».

Ізраїль виступає проти «слабкої угоди»

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що «краще жодної угоди, ніж погана угода». Ізраїль побоюється, що будь-яке послаблення санкцій стане джерелом фінансування для терористичних угруповань, як це вже було в минулому. За словами ізраїльських чиновників, така угода лише пришвидшить розвиток ядерної програми Ірану під дипломатичним прикриттям.

Такер Карлсон і конфлікт усередині адміністрації Трампа

На тлі цих процесів в Ізраїлі звертають увагу на внутрішні суперечності в адміністрації Дональда Трампа.

Один ізраїльський посадовець у коментарі для Breitbart News саркастично зауважив: «Здається, що зовнішню політику США визначає або Такер Карлсон, або Марко Рубіо. І це дуже непокоїть союзників».

Карлсон, впливовий коментатор і медіасоюзник Трампа, активно виступає проти будь-якої військової підтримки Ізраїлю у протистоянні з Іраном. Після візиту Нетаньягу до Білого дому у квітні 2025 року Карлсон написав, що Америка «програє війну, яка почнеться після удару», і закликав не втручатися.

Більше того, він раніше публікував матеріали з участю ревізіоніста Голокосту — що ще більше загострило його критику в Ізраїлі. Попри колишню підтримку, сьогодні Карлсон відомий як опонент Ізраїлю в ключових питаннях безпеки.

Зміни в команді національної безпеки

Нещодавно радник з національної безпеки Майк Волтц, давній прихильник Ізраїлю, був переведений на посаду постпреда США в ООН. У повідомленні Breitbart News зазначається, що це сталося «у четвер», без уточнення конкретної дати. Тимчасово управління Радою національної безпеки передано державному секретарю Марко Рубіо. Хоча Рубіо теж підтримує Ізраїль, ця перестановка свідчить про боротьбу впливів усередині команди Трампа.

Імовірний ізраїльський превентивний удар

За інформацією Breitbart News, в Ізраїлі розглядають можливість самостійного військового удару по іранських ядерних об’єктах, якщо угода буде підписана в теперішньому вигляді. Такий крок може підірвати двосторонні відносини між США та Ізраїлем, але в Тель-Авіві вважають це єдиним способом зупинити ядерну загрозу.

Чому це важливо для України

Повернення до угоди, яка лише відкладає, а й не усуває іранську ядерну загрозу, створює нову геополітичну нестабільність. Для України це має особливе значення, враховуючи співпрацю Ірану з Росією у військовій сфері, зокрема постачання дронів та ракетних технологій. Посилення Ірану через послаблення санкцій може призвести до збільшення його військового потенціалу та розширення підтримки авторитарних режимів, включно з російським.

Крім того, розбіжності між союзниками у підході до регіональної безпеки ослаблюють міжнародну єдність, необхідну для протидії спільним загрозам, включаючи російську агресію проти України. Ізраїльська дилема щодо дій всупереч позиції США відображає схожі стратегічні виклики, з якими стикається й Україна у взаєминах зі своїми партнерами.