Росія сигналізує готовність до обмежених гарантій безпеки для України — що стоїть за переговорами у Вашингтоні

Уперше з 2022 року офіційний представник Кремля провів високорівневі переговори у США. Кирило Дмитрієв — радник Володимира Путіна та очільник Російського фонду прямих інвестицій — відвідав Вашингтон, щоб обговорити можливе припинення війни. Переговори тривали два дні, і відбулися за участю американського спецпредставника Стіва Віткоффа, якого президент Дональд Трамп нещодавно відправляв до Москви на зустріч з Путіним.

Виступаючи на Fox News після завершення переговорів, Дмитрієв заявив, що «деякі гарантії безпеки в певній формі можуть бути прийнятними» для Росії. Ці слова є несподіваним відхиленням від традиційної лінії Кремля, яка не передбачала жодних поступок Україні без її «демілітаризації».

«Деякі гарантії безпеки в певній формі можуть бути прийнятними», — заявив Дмитрієв, додавши, що вступ України до НАТО «зовсім не можливий».

Контекст переговорів та позиції сторін

Зустріч Дмитрієва з Віткоффом відбулася на тлі спроб адміністрації Трампа наново запустити мирний процес. Дональд Трамп, який у січні 2025 року знову став президентом США, не приховує бажання виступити головним арбітром у врегулюванні війни. Минулого місяця він визнав, що росіяни «тягнуть час» і навіть заявив, що розлючений Путіним після того, як той закликав до усунення Володимира Зеленського з посади.

За даними NBC, найближче оточення Трампа наполягає на тому, щоб президент не приймав дзвінків від Путіна доти, поки Кремль не погодиться на режим припинення вогню.

Україна ж наполягає, що будь-яке припинення війни можливе лише за умови серйозних і юридично закріплених гарантій безпеки. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що такими гарантіями можуть бути або вступ до НАТО, або розміщення миротворчих сил США чи Європи на українській території.

Росія ж і далі публічно відкидає такі варіанти. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров нещодавно наголосив, що Москва «категорично проти» участі європейських військових у ролі миротворців. Президент Путін у березні знову повторив, що мир можливий лише після «демілітаризації України».

Київ звинувачує Москву в імітації переговорного процесу

Попри заяви Дмитрієва про «позитивний результат» візиту до Вашингтона, українська сторона залишається скептичною. Київ звинувачує Москву у систематичних порушеннях нещодавньої угоди про відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі. Замість реальних кроків до миру, Кремль, за словами українських дипломатів, пропонує «умови, які лише затягують процес і дозволяють Росії виглядати нібито відкритою до діалогу».

Показово, що сам Дмитрієв під час інтерв’ю намагався змістити фокус уваги, стверджуючи, що саме Україна атакувала російські енергетичні об’єкти. Він не уточнив, які саме гарантії можуть бути прийнятними для Москви, але зауважив, що «результати переговорів із Білим домом були позитивними».

Чому це важливо знати

Ця заява Кирила Дмитрієва може свідчити про нову тактичну лінію Кремля — показати готовність до миру, не змінюючи базових вимог. Візит до Вашингтона відкриває кілька важливих перспектив:

1. Адміністрація Трампа шукає швидкого дипломатичного прориву, аби позиціонувати США як посередника. Це може посилити роль Білого дому у переговорах на шкоду форматам, які просуває Європа.
2. Росія, ймовірно, прагне розколоти єдність Заходу, запропонувавши мінімальні поступки США, але не змінюючи свою стратегічну мету — знищення української державності у нинішній формі.
3. Україні потрібно чітко сформулювати, які саме гарантії безпеки є прийнятними та можливими до реалізації, враховуючи неприйнятність умов, що пропонує Москва.
4. Нинішня дипломатична активність Кремля не означає реальної зміни позицій, а радше — спробу зіграти на новому розкладі у Вашингтоні.