Європейські лідери під час екстреного саміту в Брюсселі обговорюють план значного збільшення оборонного бюджету у відповідь на рішення Дональда Трампа припинити військову допомогу Україні та обмежити обмін розвідданими між США та ЄС. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила амбітний план витрат на оборону у розмірі €800 млрд, назвавши цей момент “поворотним для Європи”.

Український президент Володимир Зеленський, який спочатку мав взяти участь у саміті дистанційно, особисто прибув до Брюсселя, заявивши:
“Ми дуже вдячні, що не залишилися наодинці”.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен окреслила головний меседж зустрічі:
“Витрачати, витрачати, витрачати на оборону та стримування. Це найважливіший сигнал. Водночас, звичайно, ми продовжуємо підтримувати Україну, адже прагнемо миру в Європі”.

Орбан гальмує європейську єдність

Незважаючи на загальну згоду щодо необхідності збільшення оборонних витрат, позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана залишається проблемною. Він загрожує накласти вето на підсумковий текст ЄС щодо України, виступаючи за переговори з Путіним на умовах Трампа.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала план військової підтримки України на 2025 рік у розмірі €20-40 млрд, однак поки що консенсусу з цього питання не досягнуто. Каллас натякнула, що фінансування може відбутися через коаліцію країн, готових діяти без врахування позиції Угорщини.

Президент Литви Ґітанас Науседа закликав ЄС знайти способи ухвалення рішень без блокування однією або двома країнами:
“Наша нездатність ухвалювати рішення триває занадто довго. Час діяти – зараз”.

Структура фінансування та нова роль Німеччини

У рамках запропонованого фон дер Ляєн оборонного пакету передбачається:

• €150 млрд у вигляді кредитів, забезпечених невикористаними коштами бюджету ЄС;
• €650 млрд у вигляді нових оборонних витрат через зміну бюджетних правил ЄС.

Значну роль у цьому плані відіграватиме Німеччина. Новий можливий канцлер Фрідріх Мерц (CDU-CSU), який зустрічався з фон дер Ляєн перед самітом, підтримує скасування “боргового гальма” для збільшення оборонних витрат. Чинний канцлер Олаф Шольц також визнав, що в Німеччині формується консенсус щодо змін у Конституції, які дозволять вищі витрати на безпеку.

Пропозиція президента Франції Еммануеля Макрона про розширення французького ядерного щита на країни ЄС поки що не отримала однозначної підтримки. Шольц висловив сумніви, чи варто Європі відмовлятися від американських гарантій безпеки, тоді як Мерц заявив про намір обговорювати можливість розширення ядерного стримування з Парижем і Лондоном.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтримав ідею Макрона, зазначивши:
“Ми втратили багато часу, але сьогодні все дійсно змінилося. Росія програє цю гонку озброєнь так само, як Радянський Союз програв її 40 років тому”.

Чому це важливо знати

Рішення ЄС про рекордне збільшення оборонного бюджету означає, що Європа вперше за десятиліття бере безпеку у свої руки. Відхід США від підтримки України змушує Європу швидко змінювати свою політику безпеки.

Якщо план у розмірі €800 млрд буде затверджено, це стане найбільшим військовим фінансуванням в історії ЄС. Це не лише допоможе Україні, але й значно змінить оборонний ландшафт континенту, зробивши Європу менш залежною від США.

Загроза вето з боку Орбана залишається ключовою перешкодою, однак у Брюсселі все частіше лунають заклики до реформування системи ухвалення рішень, щоб одна країна не могла блокувати колективні ініціативи.