Застрягли в минулому столітті

У своєму шоу The David Pakman Show блогер з мільйонною аудиторією розкритикував підхід демократів до комунікацій.

«Демократична партія насправді не розуміє нових медіа та незалежних медіа»,

— сказав він, підкреслюючи, що політики й далі обирають «нудні недільні ток-шоу, які майже ніхто не дивиться», а також надмірно «стерильні» інтерв’ю.

Пакман зазначив, що демократи намагаються бути максимально безпечними у висловлюваннях, іноді штучно додаючи лайку, щоб здаватися «більш провокаційними та близькими», але виглядають нещирими.

Чорна діра замість діалогу

Після поразки Камали Гарріс на президентських виборах у 2024 році Пакман сподівався, що партія активніше вийде в цифрові формати — подкасти, YouTube, соцмережі. Однак приклади з практики розчарували.

«Відправляти мене на “info@” електронну адресу, яка веде в чорну діру — це фундаментальна проблема. Так ми всі зрештою скажемо: “До біса цього політика. Давайте підтримаємо конкурента. Давайте збиратимемо гроші для конкурента”. Це саме та проблема, про яку ми говоримо»,

— розповів він про досвід спілкування з командою одного з демократичних політиків.

Виняток із правила: Ньюсом розуміє гру

Водночас Пакман навів і позитивний приклад — губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом, на його думку, «дійсно розуміє», як працює нова медіаекосистема.

«Є винятки. Нещодавно у нас був Ґевін Ньюсом. Я думаю, він це розуміє. Частково це сам Ґевін Ньюсом. Частково — його команда, яка дійсно розуміє, як генерувати інтерес і надихати людей», — пояснив блогер.

Пакман підсумував: без адаптації до сучасних медіасередовищ демократи ризикують підійти до проміжних виборів 2026 року в значно слабшій позиції.

Чому це важливо знати

Тема безпосередньо стосується й України.

По-перше, у США формуються політичні орієнтири, які впливають на підтримку України у війні. Якщо демократи втратять вплив через медіавідставання, це може змінити баланс у Конгресі та поставити під загрозу стабільність американської допомоги.

По-друге, меседж Пакмана універсальний: політичні сили, що не працюють із новими форматами — TikTok, YouTube, подкастами, незалежними платформами — програють у комунікації з виборцем.

Для України це урок: ті, хто освоїв нові формати, формують порядок денний. Натомість політики, які застрягли в традиційному телебаченні, втрачають зв’язок з аудиторією, особливо молодою.