Американський президент не приховує своїх амбіцій — він публічно заявляє про завершення кількох конфліктів з початку каденції та висловлює розчарування, що його зусилля не оцінені належним чином. «Що б я не робив, я не отримаю Нобелівської премії», — написав він у червні у Truth Social.

Український контекст: чому це резонує

Для України питання особливо чутливе. Трамп неодноразово обіцяв швидке завершення війни, але конкретних результатів наразі немає. Його заяви про миротворчі зусилля контрастують з реальністю — конфлікт триває, а план врегулювання залишається туманним.

Цікаво, що серед 338 номінантів цього року букмекери віддають перевагу Юлії Навальній, дружині покійного російського опозиціонера. Трампа ставлять на друге місце — парадоксальна ситуація, враховуючи його складні відносини з питаннями, пов’язаними з Росією.

Система, яка дозволяє все

Процедура номінації на Нобелівську премію миру відкрита для тисяч людей — від парламентарів до університетських професорів, правозахисників. Професорка права Анат Алон-Бек уже подала кандидатуру Трампа. Історія знає випадки, коли номінувалися навіть Сталін, Муссоліні та Гітлер — система дозволяє це робити цілком офіційно.

Остаточне рішення ухвалять п’ять членів комітету, призначених норвезьким парламентом. Оголошення заплановане на 10 жовтня.

Чому це важливо знати

Дискусія навколо можливої Нобелівської премії для Трампа виходить за межі особистих амбіцій. Вона відображає глобальну дилему: чи можна вважати миротворцем лідера, який використовує силові методи та ультиматуми? Для України, де війна — щоденна реальність, це питання має практичне значення. Якщо Трамп отримає премію за «врегулювання» української війни, якою буде ціна такого миру? І чи буде це справжній мир, а не заморожений конфлікт на умовах агресора?

Сама можливість такого сценарію змушує переосмислити критерії присудження найпрестижнішої миротворчої нагороди світу.