У США завершився перший судовий розгляд із 42-х позовів, поданих ще понад 12 років тому проти нафтових компаній, що працювали на узбережжі південно-східної Луїзіани, пише The Guardian. Присяжні визнали Chevron винною у масштабному руйнуванні прибережних екосистем і зобов’язали компанію виплатити $744 мільйони компенсації.

Позов було подано громадою округу Плакмін (Plaquemines Parish) у 2013 році. Він стосувався екологічних збитків, спричинених діяльністю Texaco — бренду, що належить Chevron. Саме Texaco, як встановив суд, здійснював масштабне буріння, прокладав канали для транспортування та зливав токсичні відходи у прибережні болота, що й призвело до деградації земель.

Масштаб руйнувань

За даними Геологічної служби США, болотисті екосистеми узбережжя Луїзіани — одні з найвразливіших у країні. З 1932 по 2016 рік регіон втратив близько 4,833 км² земель, що становить чверть початкової площі узбережжя.

Ці болота є критично важливими для захисту прибережних громад від ураганів, бо виконують роль природного бар’єра, знижуючи силу штормових хвиль. Проте через вирізані Chevron канали, що утворили прямі шляхи для морської води, природний захист було зруйновано. Це призвело до більш глибокого проникнення солоної води у внутрішні райони й втрати цінних середовищ існування.

За словами екологів із Lowlander Center, система каналів порушила водний баланс у болотах, і океанські води отримали прямий доступ до глибини континенту, минаючи природні захисні бар’єри — байу та дельти.

Порушення закону

Як зазначає Associated Press, ще у 1978 році Луїзіана ухвалила спеціальний закон про управління прибережними територіями, який зобов’язує нафтогазові компанії після завершення робіт відновити ділянки до максимально можливого природного стану — очистити, засадити рослинністю, нейтралізувати токсичні речовини.

У випадку Chevron цього зроблено не було. Навпаки, суд визнав, що Texaco порушила державні норми, лишивши після себе забруднені землі та покинуте обладнання.

Компенсації округу

Присяжні ухвалили компенсаційні виплати округу Плакмін на загальну суму $744,6 мільйона, зокрема:

• $575 мільйонів — за втрату земель;
• $161 мільйон — за забруднення;
• $8,6 мільйона — за покинуте обладнання.

Це значно менше від початково заявленої суми позову у $2,6 мільярда, але сам вердикт має прецедентне значення, оскільки є першим серед 42 подібних справ. Як зазначає The Guardian, цей вирок може спонукати інші нафтові компанії укладати досудові угоди.

Реакція сторін

Адвокат Chevron Майк Філліпс уже заявив, що компанія оскаржуватиме рішення, назвавши вирок “несправедливим” і таким, що “містить численні юридичні помилки”. Він також додав, що закон не може поширюватися на дії, вчинені “десятиліттями до його ухвалення”.

Втім, позиція штату та місцевої громади була категоричною. Представник Луїзіани Джиммі Фейрклот, звертаючись до присяжних, заявив:

“Наші громади збудовані на узбережжі, наші родини виховані на узбережжі, наші діти ходять до школи на узбережжі. Штат Луїзіана не віддасть своє узбережжя. Його треба зберегти для добра всього штату”.

Погляд у майбутнє

За оцінками Державної служби захисту й відновлення узбережжя, Луїзіана ризикує втратити ще 7,770 км² (3,000 квадратних миль) прибережної території протягом наступних 50 років, якщо не буде вжито термінових заходів.

Громада Плакмін уже має 20 інших позовів до інших нафтових компаній. Якщо успіх у справі проти Chevron повториться, це може стати переломним моментом у боротьбі за екологічну справедливість у регіоні, що десятиліттями служив сировинним донором США — ціною втрати власної екосистеми.

Чому це важливо знати

Цей вирок — не лише приклад відповідальності великої корпорації за екологічні злочини, а й тривожний сигнал для регіонів, які зазнали промислового виснаження. Судове рішення створює прецедент, який може стати інструментом для боротьби громад за відновлення екологічного балансу, притягнення корпорацій до відповідальності та зміцнення правової системи на користь природи й людей. У глобальному контексті це також вказівка на зростаючу значущість екологічної юстиції та потенціал громад для змін — навіть проти потужних гравців.