Водночас у документі не було жодного заклику до Москви припинити воєнні дії проти України, повідомляє The Kyiv Independent.

У декларації йдеться:

«Ми найрішучішим чином засуджуємо атаки на мости та залізничну інфраструктуру, навмисно спрямовані проти цивільних осіб у Брянській, Курській та Воронезькій областях Російської Федерації 31 травня, а також 1 та 5 червня 2025 року, які призвели до загибелі кількох цивільних осіб, зокрема дітей».

Варто зазначити, що ці прикордонні з Україною регіони відіграють ключову роль у російській воєнній машині. Вони слугують логістичними вузлами та плацдармами для запуску ракетних і дронових атак по українських містах, які регулярно вражають цивільну інфраструктуру та призводять до жертв серед мирного населення.

Попри це, у заяві БРІКС відсутній будь-який осуд дій Росії чи заклик припинити збройну агресію. Натомість учасники саміту обмежилися обтічною дипломатичною формулою:

«Ми нагадуємо про наші національні позиції щодо конфлікту в Україні, висловлені у відповідних форумах, зокрема в Раді безпеки ООН та Генеральній асамблеї ООН. Ми сподіваємося, що нинішні зусилля приведуть до сталого мирного врегулювання».

Ця заява з’явилася лише через кілька днів після телефонної розмови президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним 3 липня. Під час цієї розмови, за словами радника Кремля Юрія Ушакова, Путін заявив, що «Росія продовжуватиме досягати своїх цілей» у війні проти України.

На саміті російську делегацію очолював міністр закордонних справ Сергій Лавров, тоді як сам Путін взяв участь через відеозв’язок. Бразилія, яка приймала саміт, є членом Міжнародного кримінального суду (МКС, ICC) і підписантом Римського статуту. Це означає, що вона зобов’язана заарештувати Путіна в разі його прибуття до країни згідно з ордером на арешт, виданим у березні 2023 року за незаконну депортацію українських дітей під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Інші позиції БРІКС

Окрім згадки про Україну, спільна декларація містила критику США та Ізраїлю за нещодавні авіаудари по іранських ядерних об’єктах, які члени БРІКС назвали «порушенням міжнародного права». У документі також лунає заклик до виведення іноземних військ із Сирії та Сектора Гази, а також вимога до Ізраїлю припинити присутність на сирійській території.

До складу BRICS, крім країн-засновників (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР), входять Іран, Єгипет, ОАЕ, Ефіопія та Індонезія.

Чому це важливо знати

Заява саміту БРІКС демонструє дрейф цього глобального об’єднання в бік підтримки російської позиції, попри триваючу агресію Москви проти України. Засудження атак на військово-логістичні об’єкти в прикордонних областях РФ без визнання їхньої ролі у війні — це спроба легітимізувати кремлівський наратив.

Уникнення прямого заклику до Росії припинити бойові дії сигналізує про готовність частини Глобального Півдня толерувати російську агресію заради збереження стратегічного балансу в протистоянні із Заходом.

Для України це означає нові дипломатичні виклики у формуванні міжнародної коаліції підтримки. Існує також ризик посилення проросійських ініціатив на глобальних майданчиках, передусім у рамках ООН, де голоси країн БРІКС мають значну вагу.