Росія здійснила наймасштабнішу атаку дронами й ракетами з початку повномасштабного вторгнення — повідомляє L’Express. У ніч з 8 на 9 липня, попри нещодавню обіцянку Дональда Трампа передати Україні більше зброї, російські сили випустили 728 ударних дронів і 13 ракет. Це стало найбільшим авіаційним ударом по території України з лютого 2022 року.

Рекордна атака: 728 дронів за одну ніч

За даними Повітряних сил ЗСУ, вдалося збити 711 дронів і 7 ракет. Основним напрямком удару стала Волинська область, зокрема місто Луцьк. Президент Володимир Зеленський назвав атаку «показовою відмовою Росії від будь-якого припинення вогню» і знову закликав до запровадження жорстких санкцій проти енергетичного сектору РФ, який «живить російську військову машину вже понад три роки».

Історичне рішення суду в Страсбурзі

У день масованої атаки, 9 липня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Росію винною в серії грубих порушень прав людини під час бойових дій в Україні. Йдеться про злочини з 2014 року на Донбасі, повномасштабну війну з лютого 2022 року та збиття малайзійського рейсу MH17.

Суд визнав РФ винною у «стратах цивільних та військовополонених», «актах тортур», «незаконних переміщеннях цивільних осіб», а також «знищеннях, грабежах і конфіскаціях майна». Справу розглядала Велика палата з 17 суддів. Москва проігнорувала слухання 12 червня 2024 року. Хоча Росія вийшла з-під юрисдикції Конвенції 16 вересня 2022 року, вона лишається відповідальною за порушення, скоєні до цієї дати.

Вашингтон змінює тон

Президент США Дональд Трамп, який раніше утримувався від нових санкцій проти Росії, заявив про можливість ухвалення нового пакета обмежень — наразі він «дуже уважно вивчає» відповідний законопроєкт Сенату. Крім того, Трамп жорстко розкритикував Путіна, сказавши:

«Він завжди дуже люб’язний, але це нічого не означає… Він багато говорить дурниць щодо України».

Такі заяви стали значним зсувом у риториці Трампа, який протягом перших місяців свого другого президентського терміну уникав публічної критики Путіна.

Кремль намагається зберігати спокій

Реакція Москви на різке загострення заяв Трампа була стриманою. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив: «Ми сприймаємо це спокійно і розраховуємо продовжувати діалог з Вашингтоном». Росія уникає конфронтації, ймовірно прагнучи зберегти канали комунікації з адміністрацією США попри ескалацію.

Європейська «червона лінія»

Міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню в коментарі Valeurs actuelles заявив, що «демілітаризація України — це абсолютна червона лінія» для Європи. Він підкреслив:

«Не можна одночасно відмовляти Україні у вступі до НАТО і при цьому погоджуватись на те, щоб вона залишилась без армії. Українці повинні мати змогу забезпечувати власну безпеку».

Ця заява прозвучала напередодні нової зустрічі «коаліції охочих» — групи з близько 30 країн-союзниць України. Зустріч відбудеться 10 липня в Римі в рамках конференції з відбудови України. Участь візьмуть прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон, які приєднаються віртуально з британської військової бази.

РФ і КНДР активізують оборонне співробітництво

Глава МЗС Росії Сергій Лавров відвідає Північну Корею з 11 по 13 липня, підтвердили російська дипломатія та північнокорейське агентство KCNA. Це продовження серії контактів після підписання договору про взаємну оборону між Москвою та Пхеньяном.

За оцінками західної розвідки, КНДР надає Росії військову допомогу — від артилерійських боєприпасів до балістичних ракет.

Україна відповідає: удар дронами по Курську

У відповідь на масовану атаку РФ українські безпілотники завдали удару по місту Курськ. За даними тимчасового губернатора регіону Олександра Хінштейна, загинули троє чоловіків, серед них — один військовослужбовець національної гвардії. Ще семеро людей отримали поранення, зокрема п’ятирічна дитина. П’ятеро постраждалих перебувають у важкому стані.

Чому це важливо знати

Масована атака РФ із застосуванням понад 700 дронів — не лише черговий прояв жорстокості війни, але й сигнал про зміну динаміки конфлікту. Вона відбулася на тлі активних заяв Трампа про підтримку України та зростаючого дипломатичного тиску Заходу на Москву.

Водночас вирок ЄСПЛ створює важливий юридичний прецедент, що фіксує відповідальність Росії за масштабні злочини, включно з тортурами та стратами. Це формує основу для міжнародних судових переслідувань і зміцнює позиції Києва на міжнародній арені.

Різке посилення риторики Дональда Трампа щодо Путіна та його відкрита підтримка поставок зброї демонструють: навіть найобережніші західні лідери вже не вірять у можливість домовитися з Кремлем без тиску. Для України це вікно можливостей — і сигнал, що її обороноздатність має бути не лише збережена, а й посилена за рахунок міжнародної коаліції.