Чому це відбувається

Воєнна травма — це не просто психологічний дискомфорт. Вона суттєво обмежує здатність людини концентруватися, взаємодіяти з колегами та витримувати робочий ритм. Українські біженці, які залишили країну після 24 лютого 2022 року, зазнали і прямого воєнного впливу — обстрілів, втрат близьких, примусового переміщення, — і хронічного стресу від невизначеності щодо майбутнього. Дослідники вивчили репрезентативну вибірку українців, які прибули до Данії між лютим і вереснем 2022 року, і зафіксували, що симптоми потенційної воєнної травми наявні майже у кожного третього з них.

Травма впливає не лише на сам факт зайнятості — люди з її ознаками також відпрацьовують менше годин. Водночас їхній погодинний заробіток не відрізняється від заробітку інших українських біженців. Це означає, що за умови психологічної підтримки вони здатні повноцінно інтегруватися на ринку праці.

Хто відповідає

Мета Фогед, доцент Копенгагенського університету та старша дослідниця ROCKWOOL Foundation, наголошує: відповідальність за вирішення цієї проблеми лежить на приймаючих країнах. «Якщо ми хочемо, щоб більше українців працювали, психологічна підтримка для тих, хто має серйозні травматичні реакції, може допомогти», — зазначає вона. Це стосується не лише Данії, а й усіх країн Європи, де знайшли притулок українські біженці.

Що роблять зараз

Дослідження опубліковане як дискусійний матеріал фонду RFBerlin і покликане вплинути на формування державної політики щодо підтримки біженців. Зокрема, автори наголошують на необхідності включення психологічної реабілітації до програм інтеграції на ринку праці. Наразі більшість таких програм зосереджені на мовній підготовці та професійному навчанні, проте ігнорують ментальне здоров’я як ключовий фактор зайнятості.

Через два роки після прибуття рівень зайнятості серед українців у Данії досягає 68% — порівняно з приблизно 80% серед самих данців. Для тих, хто має ознаки воєнної травми, цей показник суттєво нижчий. Проте дослідники вважають розрив подоланним — за умови своєчасної психологічної допомоги.

Чому це важливо знати

Мільйони українців перебувають за кордоном із початку повномасштабної війни. Їхня інтеграція в ринки праці приймаючих країн — це не лише питання особистого добробуту, а й важливий чинник економічного розвитку та суспільної стабільності. Якщо воєнна травма залишається без лікування, вона стає системним бар’єром, який не дозволяє людям повноцінно відновити своє життя навіть у відносній безпеці.

Водночас висновки дослідження актуальні й для тих, хто планує повернутися до України після завершення активної фази бойових дій. Невідпрацьовані психологічні наслідки війни неминуче вплинуть на відновлення країни — її економіку, соціальну згуртованість і здатність суспільства до розбудови. Питання ментального здоров’я вже зараз потребує системних відповідей — як від урядів приймаючих країн, так і від України.

Раніше ми писали

Ми розповідали про пункти незламності в Києві та Київській області, які стали одним із інструментів підтримки мешканців у складні часи. Також ми повідомляли про розробку єдиного цифрового сервісу допомоги постраждалим від атак, який КМВА створює для киян.