Перейти до основного вмісту

Позначка: історія Києва

Колаж до історії київського трамвая: старовинна конка, сучасний трамвай №317 і автобус-привид із написом 404 не існує

Від конки 1891-го до маршрутів-привидів у Києві

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Влоги про Київ.

Київський трамвай — найстаріший міський транспорт столиці, що працює донині. Електричний трамвай рушив у Києві 13 червня 1892 року й став першим у тодішній Російській імперії та третім у Східній Європі. За понад 130 років мережа пережила і стрімке піднесення, і втрату десятків кілометрів колій. Згадуємо, як з’явився київський трамвай і які його маршрути перетворилися на привиди, — про це розповідає краєзнавець Кирило Степанець.

Читати далі

Надгробок Івана Нечуя-Левицького на київському цвинтарі з хибною датою смерті на епітафії

Надгробок Нечуя-Левицького в Києві: помилка у дві дати

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Культура.

Іван Семенович Нечуй-Левицький — один із найвидатніших українських класиків — помер 2 квітня 1918 року в київській Дегтярівській богадільні, покинутий сучасниками. Проте навіть після смерті письменника переслідує несправедливість: на його надгробку, який сам є пам’яткою, досі зафіксована хибна дата — 15 червня замість 2 квітня. Ця помилка перекочувала до найавторитетніших енциклопедичних видань України, а виправити її без юридичних і реставраційних ускладнень неможливо, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Читати далі

Фасад прибуткового будинку на Великій Житомирській 29-а з декоративними аттиками та машикулями, Київ, початок ХХ століття

Будинок на Великій Житомирській, 29-а: військові алюзії в київській еклектиці

Опублікував(ла) Симоненко Остап , . Опубліковано в Культура.

Прибутковий будинок на Великій Житомирській, 29-а — один із характерних зразків київської еклектики початку ХХ століття, де класицистичні форми поєднано з впливом модерну. Споруджений на замовлення капітана (згодом полковника) 132-го піхотного Бендерського полку Російської імперської армії Станіслава Казимировича Банецького, будинок зберігся донині й вирізняється незвичним «мілітарним» декором фасаду. повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Читати далі

Кінотеатр «Кадр» на вулиці Вишгородській у Києві — один із небагатьох районних кінозалів, що вцілів після 1990-х років. Зал на 78 місць, Пріорка.

Кінотеатр «Кадр» на Пріорці: 78 місць і 70 років роботи

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Культура.

Кінотеатр «Кадр» на Вишгородській — один із перших дитячих кінотеатрів Києва, що почав роботу ще у 1950-х роках. У 1960 році він переїхав на перший поверх житлового будинку на Вишгородській, де працює досі. У 2003 році заклад пройшов капітальну реконструкцію, проте зберіг стару вивіску й архітектурні деталі фасаду. Сьогодні «Кадр» — живий культурний осередок Пріорки, а не музейний експонат. повідомляє «РМБО – Рада мешканців будинків Оболоні (Facebook)»

Читати далі

Будинок-привид на Бульварно-Кудрявській 34 у Києві — різноповерхова загадкова споруда, пам'ятка архітектури з 1879 року

Будинок-привид на Бульварно-Кудрявській, 34: загадкова споруда Києва

Опублікував(ла) Симоненко Остап , . Опубліковано в Культура.

Будинок на Бульварно-Кудрявській, 34 — одна з найвідоміших загадкових споруд Києва. Його зводили і перебудовували впродовж десятиліть, через що він отримав незвичний вигляд і безліч неофіційних назв. У 2011 році споруда здобула охоронний статус пам’ятки архітектури і досі залишається житловим будинком. Про його непросту долю повідомляє «Реновація UA».

Читати далі

Чорно-біле архівне фото Іллінської церкви у псевдоросійському стилі на розі Жилянської вулиці в Києві до знищення 1935 року

Іллінська церква на Жилянській: як зникла унікальна пам’ятка 1914 року

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

Іллінська церква на розі Жилянської і Безаковської (нині Петлюри) вулиць — унікальний зразок поєднання псевдоросійської архітектури та віденського модерну — була зведена у 1908–1914 роках за проектом Є. Єрмакова як подвір’я Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1935 році храм знищили «у зв’язку з розширенням території ТЕЦ-3», проте церковну ділянку так і не забудували — нині тут автопарковка, про повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Будівля трибун стадіону «Динамо» у Києві, 1930-ті роки: фасад з колонами, аркадами та аттиком

Трибуни стадіону «Динамо»: як зникла пам’ятка 1930-х

Опублікував(ла) Симоненко Остап , . Опубліковано в Історія Києва.

Будівля трибун стадіону «Динамо» у Хрещатому парку, зведена у 1934–1936 роках за проектом архітектора В. Осьмака, була однією з найвиразніших споруд раннього радянського спорту в Києві — з аркадами, спареними колонами й аттиком. Під час реконструкції стадіону у 1960-х роках її розібрали. Про це повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Триповерховий будинок Бродських на Хрещатику 17 з мавританськими вежами та еклектичним фасадом, кінець XIX століття

Будинок Бродських на Хрещатику: як зникла садиба з мавританськими вежами

Опублікував(ла) Симоненко Остап , . Опубліковано в Історія Києва.

Триповерховий прибутковий будинок на Хрещатику, 17, зведений у 1877 році за проектом архітекторів В. Сичугова та О. Шіле на садибі родини Бродських, був одним із найпомітніших на головній вулиці міста. Споруда з еклектичним фасадом, мавританськими вежами та неоренесансним декором пережила клуб дворян, кондитерську, радіотеатр і радикальну реконструкцію — аж поки у 1941 році її висадили в повітря. Нині на цьому місці — пішохідна частина Майдану Незалежності, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки (Facebook)».

Читати далі

Чоловік гойдається на дитячому майданчику зі старими бетонними скульптурами у дворі київської хрущовки

Хрущовки Києва: знести не можна зберегти

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Культура.

Понад 3000 хрущовок досі стоять у Києві — у них народилися й виросли кілька поколінь киян. Ці будинки з’явилися як відповідь на гостру житлову кризу та назавжди змінили обличчя столиці: цілі квартали виросли на Нивках, Сирці, у Відрадному, Дарниці, Воскресенці та Чоколівці. Сьогодні хрущовки опинилися на межі — частина з них аварійна, частина пошкоджена внаслідок російських ракетних ударів, а суспільство досі не може вирішити: знести чи рятувати через реновацію, — повідомляє «STEPANETS».

Читати далі