Від академічних полиць до музичних платформ

Після початку повномасштабної війни інтерес до письменників і поетів 1920–1930-х років суттєво зріс. Імена Валер’яна Підмогильного, Майка Йогансена та Євгена Плужника знову зазвучали в публічному просторі, вийшовши за межі академічного середовища.

«Поруч із цими постатями творили сотні інших авторів – яскравих, несхожих, із власним стилем і поглядом на світ. Саме їхня спадщина й стала ключовим фокусом «Загати». Ми прагнемо відкрити для широкого загалу менш відомих митців «Розстріляного відродження», зробивши їхні тексти зрозумілими для сучасних українців», – пояснює команда проєкту.

@zagataband ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864–1902) — український поет, лірик, публіцист та перекладач. Народився 11 вересня 1864 року в слободі Пушкарна (нині село Грабовське Сумської області) в родині пономаря. Навчався в Харківській духовній семінарії, звідки у 1882 році був виключений за зв'язки з народницькою організацією «Чорний переділ» та поширення забороненої літератури. Перебував під наглядом поліції, згодом працював коректором у Харкові та служив в армії, не припиняючи революційної діяльності. У 1888 році засуджений на п'ятирічне заслання до Сибіру. За протести проти дій тюремної адміністрації термін заслання було збільшено. Перебував у Балаганську, Іркутській в'язниці, Вілюйську, Якутську, Тобольську. На засланні зав'язав листування з Іваном Франком, підготував до друку збірки «Пролісок» (1894), «З півночі» (1896), «Кобза» (1898). Помер 12 грудня 1902 року в Тобольську. #україна #загата #поезіяукраїнською #павлограбовський ♬ original sound – zagataband

Як працює проєкт

У «Загаті» працюють дослідники, які відшукують маловідомі чи загублені тексти, та музиканти, які створюють пісні на їхній основі. Звуковий стиль проєкту поєднує елементи артроку, кантрі, фолку, народної манери виконання та мінімалістичних експериментальних прийомів.

Мета команди – повернути голос тим, кого радянська система знищила або змусила мовчати. Назви релізів витримані в стриманому літературному стилі: «Том 1», «Том 2», «Том 3».

Де слухати та що вже створено

Твори доступні на каналі @zagataband на YouTube та TikTok, а також у музичних сервісах YouTube Music, Apple Music і Spotify. Серед композицій, які здобули широке визнання та мали сотні тисяч переглядів:

• «Вітер весняний співає» Ладі Могилянської
• «Покотився туман» Марка Кожушного
• «Цю весну» Бориса Тенети
• «Ірчик» Романа Купчицького
• «Кучерявий вечір» Антіна Дикого
• «Очерет мені був за колиску» Дмитра Фальківського
• «Дівчинонька кароока» Павла Грабовського
• «Ранішній бенкет» Марійки Дики
• «Блукаюся, голублюся» Івана Крушельницького
• «Колиханка» Мирослави Сопілки

@zagataband ЛЮДМИЛА ВОЛОШКА (1887–1952) — українська поетеса. Справжнє ім'я — Людмила Морозова-Курек. Народилася у 1887 році в селі Веприн на Житомирщині в родині волосного писаря. Сестра поетеси Вероніки Морозівни. Дебютувала як поетеса у 1905 році. У Києві зблизилася з Оленою Пчілкою, яка друкувала її твори в журналі «Рідний край». З 1910 року мешкала в Житомирі, була активною діячкою місцевої «Просвіти» та редагувала газету «Волинські народні вісті». У 1917 році видала свою єдину збірку «Пісні волі». Після встановлення радянської влади переїхала до Погребища (Вінницька область) і повністю припинила публікувати поезію. Працювала вихователькою дитячого будинку та вчителькою. Померла 19 жовтня 1952 року в Андрушівці (Житомирська область). #україна #загата #поезіяукраїнською #людмилаволошка ♬ original sound – zagataband

Контекст зростання україномовної музики

За даними агентства, споживання україномовної музики в Україні зросло майже вдвічі порівняно з лютим 2022 року. Найближчим часом команда «Загати» планує презентувати сьомий альбом.

Чому це важливо

Проєкт «Загата» робить доступною спадщину репресованих митців для сучасних українців через зрозумілий формат – музику на популярних платформах. Це дозволяє новим поколінням пізнати голоси поетів, які були насильно вилучені з культурного простору радянською системою, і повертає їм місце в національній пам’яті.