Перейти до основного вмісту

Як підписати петицію за безбар’єрний перехід біля метро Університет

Петиція за безбар’єрний перехід біля метро Університет набрала понад 8,5 тисячі підписів з необхідних 25 тисяч, показують дані офіційного сайту. Залишилося 39 днів, щоб звернути увагу президента на проблему, яку не можуть вирішити шість років. Зараз для переходу вулиці в центрі Києва потрібно подолати 79 сходинок — висоту п’ятиповерхового будинку, що робить метро недоступним для людей з інвалідністю, ветеранів, літніх людей та батьків з дитячими візочками. Пояснюємо, чому це важливо і як підписати петицію.

 |  Андрій Миколайчук  | 
Як підписати петицію за безбар'єрний перехід біля метро Університет
Фото: t.me/kyivpassengers

🎵 Слухайте сучасну українську музику


Як підписати петицію: покрокова інструкція

Підписати петицію можна за п’ять простих кроків:

Крок 1. Перейдіть за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/254664

Крок 2. Натисніть кнопку «Підписати петицію» внизу сторінки

Крок 3. Авторизуйтеся через один із способів:

  • Дія (найшвидший варіант)
  • BankID
  • Кваліфікований електронний підпис

Крок 4. Підтвердіть свій підпис

Крок 5. Готово! Ви підтримали безбар’єрний Київ

Петиція діє до 29 січня 2026 року. Для розгляду президентом потрібно ще быльш як 16 тисяч підписів.

Чому це критично важливо

Підземний перехід біля метро Університет — це 79 сходинок вниз і стільки ж вгору. За словами архітекторки Іванни Малій, яка створила петицію, така висота дорівнює п’ятиповерховому будинку.

Щодня тисячі людей не можуть перейти дорогу в одному з найжвавіших районів столиці. Поруч розташовані Червоний корпус КНУ імені Шевченка, Ботанічний сад, готелі, офіси та численні заклади.

Для кого перехід критично необхідний:

  • Люди на візках
  • Ветерани з протезами (через війну їх стає більше щодня)
  • Літні люди
  • Батьки з дитячими візочками
  • Люди з тимчасовими травмами

Різниця у часі:

  • Наземний перехід: 15 секунд
  • Підземний: 5-10 хвилин + фізична неможливість для багатьох

«Для того, щоб перейти на інший бік вулиці, треба подолати 79 сходинок. Така ситуація у самому центрі Києва свідчить про небажання органів влади розвивати інклюзивний і безбар’єрний публічний простір», — пише Іванна Малій у тексті петиції.

Шість років боротьби: хронологія блокування

Історія наземного переходу біля метро Університет — це приклад того, як бюрократія може роками блокувати суспільно важливий проєкт.

1985 рік: Закрили наземний перехід після відкриття підземного

2017 рік: Київрада прийняла Стратегію розвитку міста до 2025 року з курсом на безбар’єрність (підпис Віталія Кличка)

2019 рік: Проєкт переміг у Громадському бюджеті Києва — за нього проголосували 862 особи

2020 рік: Київрада виділила 402 тисячі гривень, почалися роботи

2020-2025 роки: Інфраструктура готова — встановлені світлофори, понижені бордюри, покладена тактильна плитка. АЛЕ Управління патрульної поліції Києва дев’ять разів відмовило в погодженні без конкретних зауважень

Жовтень 2025: Іванна Малій створила петицію до президента

Листопад 2025: Активісти намалювали розмітку переходу з написом «Де наш перехід?», відбулися протести

Грудень 2025: Триває збір підписів під петицією

Ключовий момент: гроші виділені, інфраструктура готова, залишилося лише погодження поліції, якого немає п’ять років.

Безбар’єрність як національна цінність

Питання переходу біля метро Університет — це не просто про один перехід у центрі Києва. Це про системну зміну підходу до міського простору.

На національному рівні: Діє Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору до 2030 року (Указ Президента №533/2020). Безбар’єрність є пріоритетом діяльності Першої леді Олени Зеленської. За дослідженням Міністерства молоді та спорту від 2024 року, 83% українців вважають безбар’єрність новою цінністю.

Військовий контекст: Через російську агресію тисячі українців отримали поранення та інвалідність. Поранені військовослужбовці, ветерани, цивільні жертви обстрілів потребують доступного міського середовища вже зараз, а не через десятиліття.

Системна проблема: За словами транспортного експерта Олександра Гречка, у Києві 250 підземних переходів. При нинішніх темпах облаштування наземних переходів (3-4 на рік) на їх дублювання піде півстоліття.

Хто підтримує і хто блокує

ЗА наземний перехід виступають:

  • Київська міська рада
  • Міський голова Віталій Кличко
  • Департамент транспортної інфраструктури КМДА
  • Експертні громадські організації («Пасажири Києва», «Доступно.UA»)
  • Окремі народні депутати та депутати Київради

ПРОТИ (блокує проєкт):

  • Управління патрульної поліції в місті Києві

За інформацією Focus.ua, активісти стверджують, що перехід блокує міністр МВС Ігор Клименко, який у 2019-2023 роках був головою Нацполіції.

Що вимагає петиція

Петиція містить три конкретні вимоги до президента України:

1. Внести зміни до Указу №533/2020 для стимулювання облаштування наземних пішохідних переходів у містах України

2. Доручити Кабміну та МВС забезпечити реалізацію проєкту наземного переходу від метро Університет до вулиці Пирогова

3. Забезпечити державну підтримку подібних ініціатив по всій Україні

Мета петиції — не примусити президента особисто малювати «зебру», а показати абсурдність ситуації, коли жодна ланка влади не може вплинути на рішення поліції.

Чому це важливо знати

Наземний перехід біля метро Університет є частиною безбар’єрного маршруту, який реалізується в межах флагманського проєкту Мінрозвитку та ініціативи Першої леді «Безбар’єрність». Однак навіть у центрі столиці, навіть з підтримкою міської влади, навіть з виділеними коштами проєкт блокується вже шість років.

Кожен підпис під петицією — це голос за доступне місто. За місто, де ветеран з протезом може перейти дорогу. За місто, де мама з дитячим візочком не витрачає 10 хвилин на підземний перехід. За Київ, який піклується про всіх своїх мешканців, а не лише про водіїв.

Що можете зробити ви:

До 29 січня 2026 року потрібно зібрати ще 16 474 підписи. Це реально, якщо кожен, хто підтримує безбар’єрність, підпише петицію та поділиться нею з іншими.