Навесні 2024 року садиба постраждала внаслідок вибухової хвилі після обстрілу Києва, зокрема були пошкоджені двері та вікна. Відтоді активісти й волонтери почали поточні ремонтні роботи, погоджені з власниками, та поступово перетворили садибу на мистецький простір.

Відновлення дверей стало однією з найпомітніших ініціатив. Деякі роботи активісти виконували власноруч, зокрема очищення та консервацію деревини, а найделікатніші елементи — копії втраченого декору — виготовила компанія «Бережа» на благодійних засадах. Важливо, що двері збережено максимально автентично, попри пошкодження, спричинені як війною, так і десятиліттями впливу погодних умов.

24 травня 2025 року відбулася урочиста презентація відновлених дверей, яка стала водночас і відкриттям нового виставкового сезону у садибі. Участь у заході взяли історики, колекціонери, митці та представники громадськості.

Історія самої садиби віддзеркалює перипетії XX століття: після Черняєвих будинком володів лікар Іоїль Завістовський, згодом — інженер Микола Тумаркін, що працював над космічними технологіями у 1970–1980-х. Після його смерті у 2021 році маєток перейшов у спадок родичам, які погодилися на відкриття там культурного простору.

З 2024 року в садибі діє майданчик громадської ініціативи «Справжній Київ»: тут проходять лекції, мистецькі заходи, а також реставраційні роботи.

Чому це важливо знати

Цей кейс демонструє, як завдяки зусиллям активістів та небайдужих містян можна зберігати архітектурну спадщину навіть в умовах війни. Відновлення таких об’єктів повертає місту історичну пам’ять, водночас відкриваючи нові простори для культури та освіти. Це приклад того, як спільні ініціативи зміцнюють ідентичність міста й надихають на збереження спадщини.