Чому не варто починати Великдень з паски натщесерце

Ольга Вознюк рекомендує дотримуватися стратегії «свідомого гедонізму». Лікарка попереджає: якщо розпочати великодній ранок із паски на голодний шлунок, високий інсуліновий пік спровокує неконтрольований голод до вечора. Натомість ідеальний сніданок має бути білково-жировим — яйця, овочі, горіхи. Такий набір створить базу для стабільного обміну речовин упродовж дня.

Скільки води пити і чого уникати за столом

Лікарка наголошує на достатній гідратації організму. Склянка води за 20 хвилин до трапези — це найпростіший спосіб механічно зменшити об’єм спожитої їжі. Водночас Ольга Вознюк категорично радить мінімізувати солодкі газовані напої. Вуглекислий газ у поєднанні з дріжджовою випічкою гарантує метеоризм і дискомфорт.

Як правильно наповнити великодню тарілку: правило 50/25/25

Сімейна лікарка рекомендує просте правило розподілу їжі на тарілці. 50% має займати клітковина — свіжі овочі та зелень, які стимулюють перистальтику кишечника. Решту порівну ділять між нутрітивно щільними продуктами (м’ясо, риба) та складними вуглеводами. Такий підхід дозволяє насолодитися святковим столом і водночас не перевантажити травну систему.

Що робити, якщо все-таки переїли

Навіть якщо межі фізіологічного насичення порушені, ситуацію можна виправити. Вознюк рекомендує випити теплий напій з імбиром або м’ятою — він працює як м’який спазмолітик та стимулятор виділення жовчі. Замість горизонтального положення, яке провокує рефлюкс, лікарка радить обрати низькоінтенсивну фізичну активність — наприклад, неспішну прогулянку.

Як відновити мікробіом після святкових ексцесів

Наступного дня після свят варто ввести в раціон ферментовані продукти. Натуральні лактобактерії з кефіру чи йогурту допоможуть відновити мікробіом після «цукрового удару». Водночас лікарка попереджає: екзогенні ферменти — це «милиці» для підшлункової залози. Вони доречні при разових ексцесах, але не мають ставати виправданням для систематичного переїдання.

За даними медиків, щороку після великодніх свят кількість звернень до лікарів зростає на 15–20%. Найчастіші скарги — диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс та загальна астенія. Особливо вразливі люди з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, цукровим діабетом та серцево-судинними хворобами. Для них різка зміна раціону може стати не просто дискомфортом, а серйозною загрозою для здоров’я.

Які продукти на великодньому столі найнебезпечніші

Ольга Вознюк окремо звертає увагу на традиційні великодні страви, які створюють найбільше навантаження на організм. Паска — це поєднання дріжджового тіста, цукру та вершкового масла, що одночасно б’є по підшлунковій залозі та печінці. Фарбовані яйця самі по собі корисні, але в необмеженій кількості різко підвищують рівень холестерину. Ковбаси та м’ясні вироби, які часто з’являються на святковому столі, містять велику кількість солі та консервантів, що додатково навантажує нирки та серцево-судинну систему.

Лікарка рекомендує розподілити святкові страви на кілька прийомів їжі впродовж дня, а не з’їдати все за один присід. Порції мають бути невеликими — краще повернутися до столу через дві-три години, ніж переїсти за один раз. Такий підхід дозволить організму поступово переробляти їжу без стресу для травної системи.

Дотримання цих простих правил допоможе уникнути неприємних наслідків і зберегти хороше самопочуття впродовж усіх святкових днів.

Чому це важливо знати

Великдень 2026 року українці святкуватимуть 12 квітня. У Києві до свят готуються не лише храми й музеї, а й медичні служби. Понад 500 рятувальників ДСНС чергуватимуть у столиці під час святкових днів. Поради лікарки допоможуть уникнути зайвого навантаження на медичну систему і провести свята без шкоди для здоров’я.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, цього тижня у Києві заплановано понад 80 культурних подій до Великодня — від виставки «Заборонений Великдень» до майстерень писанкарства. Також ми повідомляли про призначення Тетяни Мостепан керівницею Департаменту охорони здоров’я Києва, який координує роботу усіх комунальних медичних закладів столиці.