Чому це відбувається

Забудову території обсерваторії в суді оскаржує Київська міська прокуратура. Справа стосується земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:113:0001 площею понад 20 гектарів. На цій величезній ділянці в Голосіївському лісі можуть збудувати житлові та нежитлові приміщення.

Головна астрономічна обсерваторія НАН України — одна з найстаріших наукових установ столиці, заснована у 1944 році. Вона розташована за 12 кілометрів на південь від центру Києва, у Голосіївському лісі, звідки й походить її неофіційна назва — Голосіївська. Територія обсерваторії безпосередньо межує з Національним природним парком «Голосіївський» і має особливу екологічну та наукову цінність. На ділянці також розташована пам’ятка природи місцевого значення «Вікові дуби», яка охороняється законом.

Раніше прокуратура встановила, що наукова установа уклала угоду з приватним товариством про будівництво на державній землі готельних та адміністративних споруд. За умовами договору забудовник мав отримати у власність майже 90% площ майбутньої нерухомості. При цьому ділянка державної форми власності була передана обсерваторії виключно для реалізації її статутної діяльності, тобто для наукових досліджень, а не для комерційної забудови.

Київська міська державна адміністрація, яка є дійсним власником землі, не ухвалювала жодних рішень щодо її передачі під будівництво. Таким чином, на думку прокурорів, договір було укладено з грубими порушеннями вимог чинного законодавства.

Хто відповідає

Забудову в суді оскаржує Київська міська прокуратура, яка на початку січня 2026 року подала відповідний позов. Примітно, що інтереси самої обсерваторії у справі представляють адвокати забудовника — про це зазначає Перов із посиланням на допис активістки Наталії Чернишової.

Обсерваторія виступає проти залучення до справи Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) — громадської організації, яка займається питаннями захисту навколишнього природного середовища та відома своєю діяльністю із захисту зелених зон Києва.

Те, що наукова установа, чиї інтереси фактично представляє забудовник, намагається не допустити громадськість до розгляду справи, може свідчити про серйозний конфлікт інтересів. Адже обсерваторія мала б захищати свою територію та наукову діяльність, а не сприяти комерційній забудові власних земель.

Що роблять зараз

Суддя Антон Пукас надав обсерваторії можливість подати письмові заперечення проти залучення КЕКЦ до розгляду справи. Наступне судове засідання заплановане на 23 березня 2026 року. Тобто розгляд справи фактично відкладено на місяць.

Прокуратура вимагає визнати недійсним договір, який передбачає забудову території обсерваторії. Провадження у справі вже відкрито Господарським судом міста Києва. Правоохоронці наголошують, що захист територій НАН України є критично важливим для збереження наукової спадщини держави.

Як ми раніше повідомляли, прокуратура активно протидіє незаконним земельним схемам у Голосіївському районі. Зокрема, суд скасував реєстрацію неіснуючого будинку, через який намагалися заволодіти комунальною землею вартістю 1,5 мільйона гривень у межах Південного історичного ареалу столиці.

Чому це важливо знати

Забудова території обсерваторії в Голосіївському лісі — це не лише загроза для конкретної наукової установи, а й прецедент, який може відкрити шлях для подальшого знищення зелених зон та наукових територій столиці. Земля, виділена державі для астрономічних досліджень, може перетворитися на черговий житловий комплекс.

Проблема забудови земель НАН України у Голосіївському районі має системний характер. Забудовники активно намагаються освоїти ділянки, які перебувають у користуванні наукових установ, зокрема в районі Феофанії та урочища «Теремки». Такі ділянки часто оточені територією Національного природного парку «Голосіївський», тому їхня забудова неминуче впливає на заповідну зону.

Під час повномасштабної війни Росії проти України спроби забудовників освоїти цінні наукові та природоохоронні ділянки набувають особливо цинічного характеру. Поки країна захищає свою незалежність, окремі бізнес-структури намагаються скористатися ситуацією для власного збагачення за рахунок державної землі та наукової спадщини.

Як ми повідомляли, активіст Дмитро Перов разом із депутаткою Київської міськради Ксенією Семеновою також зверталися до прокуратури щодо руйнування історичних будівель на Подолі. Системна проблема забудови та знищення цінних територій Києва потребує послідовної роботи правоохоронних органів та контролю з боку громадськості.

Раніше ми писали

Ми повідомляли, як прокуратура запобігла незаконному заволодінню землею в Голосіївському районі через схему з реєстрацією неіснуючого будинку. Також ми розповідали про знищення історичних будівель на Подолі попри мораторій та судові справи. А Верховний Суд повернув киянам доступ до набережної Дніпра, яку намагалося привласнити приватне товариство, пов’язане з житловим комплексом бізнес-класу.