Перейти до основного вмісту

У Києві розпочався сезон полінозу: що треба знати

У Києві з кінця березня триває сезон полінозу — сезонної алергії на пилок рослин. Департамент охорони здоров’я міста попереджає: симптоми алергії часто плутають із застудою чи ГРВІ, через що кияни займаються самолікуванням і не звертаються до лікаря вчасно, повідомляє Апостроф. Пилковий сезон триватиме майже до кінця травня.

18 Травня 2026 о 15:15|Суспільство|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Лікар-алерголог дає коментар про сезон цвітіння та поліноз у Києві в прямому ефірі телеканалу Апостроф
Фото: Апостроф | 1920×1080

Які дерева найнебезпечніші для алергіків цієї весни?

За словами лікарки-алергологині вищої категорії Валентини Самойлової з Алергологічного центру на базі КНП «Київська міська клінічна лікарня 8», весняний період пилкування дерев розпочався наприкінці березня і триватиме майже до кінця травня. Найбільш агресивними алергенами цього сезону є береза, ліщина, тополя, клен, ясен та дуб.

«Зараз у столиці найбільш небезпечним є цвітіння берези. Вона не лише активно пилкує, а й може викликати перехресні алергічні реакції на яблука, груші та горіхи», — пояснила Валентина Самойлова.

Пилок цих дерев найчастіше провокує у чутливих людей сльозотечу, закладеність носа, ринорею, свербіж очей, часте чхання та першіння в горлі. У деяких пацієнтів можливі також прояви бронхообструктивного синдрому.

Які ще сезони полінозу чекають на киян цього року?

Лікарка зазначає, що сезонна алергія має три основні періоди. Після весняного пилкування дерев наприкінці травня розпочнеться сезон цвітіння злакових трав — тимофіївки, костриці та пирію. А з кінця липня і до перших заморозків триватиме період активного пилкування бур’янів.

Серед бур’янів найбільш агресивною вважається амброзія. Її пилок дуже легкий, легко переноситься вітром на десятки кілометрів і особливо активно поширюється у суху та спекотну погоду. Найчастіше рослина росте на пустирях, біля новобудов, шляхопроводів та вздовж доріг. Фахівці підкреслюють, що амброзія становить серйозну проблему і для Києва.

Як відрізнити поліноз від застуди чи ГРВІ?

Медики звертають увагу на кілька ключових відмінностей. Головна ознака полінозу — погіршення самопочуття саме на вулиці, особливо у сонячну та вітряну погоду. Найвища концентрація пилку у повітрі спостерігається з 5:00 до 11:00 ранку.

Характерні симптоми сезонної алергії:

  • прозорі водянисті виділення з носа;
  • часте чхання;
  • свербіж і почервоніння очей;
  • сльозотеча;
  • першіння у горлі.

На відміну від ГРВІ, поліноз рідко супроводжується підвищенням температури тіла. Якщо симптоми посилюються надворі та зникають або слабшають у приміщенні — це вагомий привід запідозрити саме алергічну реакцію.

Чому кількість алергіків у місті зростає?

Медики зазначають, що кількість пацієнтів із полінозом щороку збільшується. Однією з причин називають забруднення повітря у великих містах — вихлопні гази, пил та несприятливі екологічні умови можуть посилювати алергічні реакції навіть у тих, хто раніше не страждав на алергію.

Фахівці закликають не ігнорувати симптоми та за потреби звертатися до лікаря. У важких випадках поліноз може призводити до серйозних ускладнень, зокрема до загострення бронхіальної астми. як ми раніше писали, своєчасна діагностика та правильно підібране лікування суттєво покращують якість життя пацієнтів в алергічний сезон.

Чому це важливо знати

Поліноз торкається значної частини мешканців Києва і здатен суттєво знижувати якість життя протягом кількох місяців на рік. Ігнорування симптомів або самолікування може призвести до ускладнень, зокрема бронхіальної астми. Розуміння відмінностей між алергією та ГРВІ, а також знання пікових годин концентрації пилку допоможе киянам краще планувати своє перебування на вулиці та вчасно звертатися по медичну допомогу.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, і Як кияни можуть отримати безкоштовні ліки за програмою «Доступні ліки».

Автор
У Києві розпочався сезон полінозу: що треба знати
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →