Що відомо про роботи, які перемогли

У повідомленні Мінкультури названо дві переможні серії — по одній у кожній з двох номінацій. Дмитро Купріян отримав відзнаку в категорії документальної фотографії за серію «Мистецтво війни або Правила догляду за автоматом».

У категорії художньої фотографії лауреаткою стала Олена Гром із серією «Вкрадена Весна».

Деталей щодо складу серій, кількості робіт або місця презентації у повідомленні не уточнюють — натомість наголошують на самій ідеї премії: відзначати професійну фіксацію сучасної історії України та внесок у розвиток українського фотомистецтва.

Як присуджують премію імені Миколи Анацького

Премію присуджують щороку 14 січня — до дня народження Миколи Анацького. Вона передбачає дві номінації: документальна (репортажна) фотографія та художня фотографія (одиничні роботи або серії).

Як зазначає Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти, премія може бути присуджена як в одній, так і в обох номінаціях, але в кожній номінації — лише одній особі. На здобуття висувають твори, створені та оприлюднені протягом останніх 5 років, також премію можуть вручати посмертно.

Грошова винагорода становить 20 тисяч гривень і виплачується за рахунок видатків, передбачених Мінкультом у державному бюджеті України на ці цілі.

Чому премію вручають 14 січня і хто такий Микола Анацький

Микола Анацький — військовий фотограф, який працював у системі МВС і, за офіційною інформацією міністерства, перебував на борту гелікоптера, що розбився 18 січня 2023 року у Броварах.

На сайті МВС також зазначено, що Анацький працював у Департаменті комунікації, знімав події на лінії фронту та супроводжував керівництво МВС у відрядженнях. Саме до його дня народження — 14 січня — прив’язана дата щорічного присудження премії.

Окрема відзнака: почесний диплом Руслану Канюці

Окрім двох лауреатів, Мінкультури повідомило про рішення нагородити почесним дипломом Руслана Канюку — за фотороботи «Донеччина» та «Трипільська ТЕС».

Ці ж назви серій фігурували й у переліку претендентів на премію, який раніше публікували Держмистецтв та профільні медіа: серед кандидатів згадували, зокрема, Руслана Канюку та Дмитра Купріяна з його серією «Мистецтво війни або Правила догляду за автоматом».

Що означає ця премія під час війни

У правилах конкурсу акцент зроблено на двох вимірах фотографії: з одного боку — на мистецькому розвитку та популяризації фотографії як частини культури, з іншого — на професійній фіксації подій сучасної історії України.

Така логіка пояснює й поділ на репортажну та художню номінації: перша підкреслює документування реальності, друга — авторський погляд і мову образів. У підсумку нагорода працює як інструмент пам’яті: підтримує фотографів, які залишають свідчення часу — і для суспільства, і для майбутніх поколінь.

Чому це важливо знати

Державні премії у сфері культури — це не лише про символічне визнання, а й про те, які теми та форми держава вважає суспільно значущими. Премія імені Миколи Анацького підкреслює роль фотографії як доказу, документа і водночас мистецтва під час війни. Для читачів це ще й нагадування: важливі історичні події залишаються в кадрах конкретних авторів — і ці кадри формують нашу колективну пам’ять.