Що відомо про пожежу у павільйоні

Пожежа у будівлі на Січових Стрільців, 49 сталася ввечері у вівторок, 14 квітня. За інформацією Київської міської прокуратури, яка залишила коментар під публікацією Дмитра Перова у Facebook, вогонь оперативно загасили, а пожежу ліквідували. Площа займання становила 20 кв. м. Про це також повідомив Офіс Генерального прокурора.

Чому збіг із судовим засіданням привернув увагу

Того ж дня, 14 квітня, відбувалося судове засідання щодо захисту авторського права архітектора Миколи Левчука — творця павільйону «Квіти України» — на збереження будівлі. Дмитро Перов звернув увагу на цей збіг у своїй публікації. Активіст також поставив питання, чи існує позов про зобов’язання власника привести пам’ятку до належного стану. За його словами, будівля перебуває ось у такому занедбаному стані з 2021 року.

Це вже не перший випадок пожежі у будівлі. У липні 2024 року на другому поверсі горіло сміття на площі 10 кв. м. Тоді спільнота «Зберегти Квіти України» залишала заяви в поліції з вимогою розслідувати підпал та недобросовісне утримання будівлі власником.

Яке значення має павільйон «Квіти України»

Навчально-методичний павільйон «Квіти України» є зразком громадської архітектури другої половини ХХ століття в стилі пізнього модернізму. Будівлю зведено у 1983–1985 роках за проєктом народного архітектора України Миколи Левчука. Центром внутрішнього планування був атріум, оточений відкритими ярусами галерей. На першому поверсі працював квітковий магазин, вище розташовувалися виставкові зали, майстерні та курси флористики.

У 1986 році проєкт павільйону отримав відзнаку Спілки архітекторів України як одна з кращих архітектурних споруд року. Фасад будівлі був відомий 30-річним виноградом, який обплітав стіни з кількох сторін. Микола Левчук є членом Національної спілки архітекторів України, дійсним членом Академії архітектури України та лауреатом багатьох архітектурних конкурсів.

Що відбувалося з будівлею з 2021 року

У липні 2021 року новий власник розпочав демонтаж фасаду будівлі. Забудовник планував перетворити павільйон на офісний центр із підземним паркінгом і надбудовою, втричі збільшивши площу споруди. Місцеві жителі та активісти зламали частину паркану і заблокували роботу будівельної техніки. 13 липня 2021 року Шевченківський районний суд Києва наклав арешт на будівлю, тимчасово заборонивши будівельні та демонтажні роботи.

6 серпня 2021 року міністр культури Олександр Ткаченко підписав наказ про внесення «Квітів України» до реєстру державних пам’яток архітектури монументального мистецтва місцевого значення. Цей статус означає, що будівлю не можна зруйнувати або перебудувати, а лише реставрувати. Однак Окружний адміністративний суд Києва згодом скасував цей наказ Мінкульту.

Яка ситуація із судовими справами

Архітектор Микола Левчук позивається до ТОВ «Квіти України», яке контролюють забудовники, щодо порушення свого немайнового авторського права на збереження цілісності та недоторканності твору. За законом, зміну проєкту потрібно погоджувати з архітектором-автором. Шевченківський районний суд та апеляційна інстанція відмовили архітектору в позові, однак Верховний Суд у 2024 році скасував ці рішення і направив справу на повторний розгляд.

Справа «Квіти України» є першим в незалежній Україні прецедентом захисту авторських прав архітектора. Від рішення суду залежить судова практика для всієї держави. Саме під час цього повторного розгляду і відбулося засідання 14 квітня — в день пожежі. Паралельно тривають інші судові процеси: проти статусу пам’ятки та проти активістів ініціативи «Зберегти Квіти України».

Чому це важливо знати

Ситуація з павільйоном «Квіти України» є частиною ширшої проблеми збереження культурної спадщини Києва. Будівля, визнана пам’яткою архітектури, вже п’ять років перебуває у занедбаному стані. Пожежа, яка сталася в день судового засідання про авторське право архітектора, стала другою за два роки. Від результатів судових процесів залежить не лише доля конкретної будівлі, а й практика захисту авторських прав архітекторів в Україні.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, Дмитро Перов подав заяву до прокуратури через знищення історичних будівель на Подолі забудовником «Дніпро-2002». Проблема руйнування архітектурної спадщини столиці залишається системною: під час війни забудовники активізували знесення історичних об’єктів, використовуючи ослаблений контроль. Нещодавно на Подолі також знищили ґанок 91-річної школи, демонтувавши 4 колони без дозволу.